Мета роботи - пошук оптимальних моделей контактної променевої терапії (КПТ) з метою підвищення ефективності хіміопроменевої терапії (ХПТ) вторинного раку вагіни (метастатичних форм) (ВМРВ) продовжує залишатися предметом широкої дискусії. У відділенні радіаційної онкології Національного інституту раку проведено комплексне консервативне лікування 92 хворих на ВМРВ II - III стадій, T2-3N0-1M0 віком 28 - 72 роки. Залежно від методу HDR (high dose rate - вище 12 Гр/год) брахітерапії (БТ) на тлі хіміосенсибілізувальних засобів (оральні фторпіримідини, препарати платини) сформовано 3 групи: 2 досліджувані (28 хворих, яким проводилася HDR БТ із використанням джерела <^>192Ir, і 30 пацієнток із джерелом <^>60Co HDR) і 34 пацієнтки контрольної групи, яким БТ проведено джерелами <^>60Co середньої потужності - medium dose rate (МDR - від 2 до 12 Гр/год). Сумарна вогнищева доза від поєднаної променевої терапії (ППТ) становила до 80 - 90 Гр на пухлинний осередок і 44 - 46 Гр на зони регіонарного метастазування. БТ проводили в режимі 5 Гр 2 рази на тиждень. Аналіз безпосередніх результатів ефективності використання джерел <^>60Co або <^>192Ir за HDR БТ і даних динамічного спостереження протягом 3 міс показав, що позитивна відповідь пухлини (повна + часткова регресія) у хворих на ВМРВ досліджуваних груп після курсу ХПТ збільшилась на 20,1 і 16,6 % у порівнянні з застосуванням <^>60Co MDR за БТ. Токсичні ефекти лікування за кількістю та ступенем їх проявів у досліджуваних групах хворих не відрізнялися від контрольної і не перевищували II ступеня. Таким чином, технології високоенергетичної сучасної брахітерапії джерелами <^>192Ir і <^>60Co високої потужності надають можливість концентрувати за короткий часовий проміжок високі дози енергії іонізувального випромінювання в обмеженому обсязі тканин із мінімальними ризиками виникнення тяжких променевих реакцій або пошкоджень. Клінічний ефект ППТ носить відстрочений характер. Застосування радіомодифікаторів у процесі ППТ хворих на ВМРВ не призводить до токсичних ускладнень, які негативно впливають на якість життя хворих.

• Іванкова Валентина Степанівна (медичні науки)
• Дьоміна Емілія Анатоліївна (біологічні науки)
• Хруленко Тетяна Валеріївна (медичні науки)
• Барановська Лідія Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"