На сьогодні активне творення та вживання нових фемінітивів в українських електронних ЗМІ є яскравим виявом мовної політики, спрямованої на розширення лексико-семантичної групи фемінітивів. Фемінітиви в українській мові є важливою складовою репрезентативної лексико-семантичної групи "назви осіб". Мета зазначеної статті - розгляд суфіксальних особливостей неофемінітивів, що активно вживаються у сучасних ЗМІ, на фоні словотвірної системи української мови. При творенні нових фемінітивів використовуються традиційні для української мови фемінні суфікси -к/а, -иц/я, -ин/я. Показано, що при творенні неофемінітивів спостерігається виразна експансія форманта -ин/я, який за своєю продуктивністю випереджає у цій групі слів навіть такий традиційно продуктивний у мові фемінітивний суфікс, як -к/а. При тому, що серед традиційних фемінітивів номінацій із суфіксом -к/а у 50 разів більше, ніж номінацій із суфіксом -ин/я, серед обстежених неофемінітивів утворених за допомогою форманта -ин/я трохи більше, ніж утворених за допомогою форманта -к/а. Це безперечно засвідчує потужні преференції сучасних мовців щодо форманта -ин/я при творенні неофемінітивів. А стимулом такої експансії форманта -ин/я є як семантичні обертони (асоціація з традиційними номінаціями жінок з цим суфіксом, що мають "високу" семантику), так і відсутність комбінаторних і структурних обмежень (пор. обов'язкову кореляцію неофемінативів на -иц/я з іменниками на -ець). Усі обстежені неофемінітиви виконують номінативну, а не експресивну функцію та виступають не як оказіональні слова, призначені для увиразнення конкретного тексту, а як номінації осіб жіночої статі. Винятком є лексикалізація форманта -их/а, що виступає оказіоналізмом у значенні "жінка середнього чи старшого віку, що не належить до найвищих соціальних верств".

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"