Хворих на гостру лейкемію обстежували до початку хіміотерапії (ХТ), після I та II її етапів. За даними мієлограми, після фази мієлосупресії у пацієнтів відновлення кістковомозкового гемопоезу відбувалося за одним із зазначених типів кровотворення: еритроїдним, гранулоцитарним, гранулоцитарно-моноцитарним, моноцитарним та рівномірно змішаним. Показано, що на II етапі обстеження зменшувалась кількість хворих, у яких відновлення кровотворення відбулося за еритроїдним типом, збільшувалась кількість дітей з активацією гранулоцитарної ланки гемопоезу у порівнянні з I етапом ХТ. Показники мегакаріоцитарної ланки на обох етапах ХТ практично не різнились. Встановлено кореляційний зв'язок між відсотком еритроїдних клітин у мієлограмі та виживаністю дітей: якщо еритроїдних клітин на I етапі лікування було більше 30 %, то виживаність хворих на гостру лейкемію зменшувалась (U-test - 39) і це може бути додатковим критерієм відбору пацієнтів до групи високого ризику та корекції подальшої ХТ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бебешко Володимир Григорович (1938–) (медичні науки)
• Бруслова Катерина Михайлівна (медичні науки)
• Пушкарьова Тетяна Іванівна (медичні науки)
• Цвєткова Ніна Миколаївна (економічні науки)
• Ляшенко Людмила Олександрівна (біологічні науки)
• Ярошенко Жанна Степанівна (медичні науки)
• Кузнєцова Олена Євгеніївна (медичні науки)
• Гончар Лілія Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"