Інтенсивність трансформації компонентів біосфери протягом останніх десятиліть свідчить про докорінні зміни природних процесів і трендів антропогенними, що надало змогу вченим виокремити сформовану Антропосферу в часовому етапі, названому Антропоценом. Здоров'я людини і здоров'я довкілля необхідно оцінювати з урахуванням екосистемних послуг, в яких грунти мають виключну роль, а значення грунтового покриву в біосфері залишається унікальним. Біогеохімічні взаємодії у грунтах відбуваються на різних рівнях і в різних часових інтервалах. Змінений антропогенними імпактами грунтовий покрив характеризується більшою неоднорідністю, що ускладнює оцінку його біогеохімічного статусу. Мікробні угрупування при цьому мають виключну значущість, а розуміння функцій грунтового покриву в біосфері та досягнення стабільного стану екосистемних послуг без урахування діяльності мікробіоти неможливе. Це вимагає перебудови методології наукових досліджень з урахуванням найновіших інструментів та підходів. Зокрема аналіз екологічних ризиків потребує трансформації схем обстеження, а визначальним у стратегії відбирання проб мають стати показники грунтів. Зростає роль картографічного моделювання та районування на базі інноваційних програмних продуктів, в яких поєднано обчислення, аналіз, інтерполяцію та власне симуляцію вмісту і поведінки хімічних елементів у грунтах під конкретні прикладні запити та для цілей менеджменту загалом. Встановлення максимально допустимих концентрацій на основі екотоксикологічних досліджень - надскладне завдання, а тому й використання фонових значень або граничних рівнів залишається дискусійним. Однозначно, що характер біогеохімічних параметрів грунтового покриву є конкретно-регіональний, а не загальний для будь-яких територій.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"