Попереднє термомеханічне навантаження сприяє підвищенню опору крихкому руйнуванню теплостійких сталей з тріщинами і є фундаментальною основою перспективного методу збільшення ресурсу для забезпечення безпечної експлуатації корпусів енергетичних реакторів. В існуючих нормах розрахунку на міцність обладнання атомних енергетичних установок розрахунок на тріщиностійкість здійснюється тільки для тріщин нормального відриву (мода I), але площина тріщини може мати довільну орієнтацію відносно зовнішніх зусиль. Мета роботи - експериментальне дослідження впливу попереднього термомеханічного навантаження за модами I і II на в'язкість руйнування за модами II і I реакторних сталей відповідно, а також попереднього термомеханічного навантаження за модою I + III на в'язкість руйнування по моді I + III. Експериментальні дослідження статичної тріщиностійкості виконували на зразках на чотириточковий згин (мода II), на циліндричних зразках на кручення (мода III) і на модифікованому компактному зразку з похиленою тріщиною (мода I + III) для сталей марок 15Х2НМФА(II) і 15Х2МФА(II). Показано, що характеристики тріщиностійкості при поперечному і поздовжньому зсувах (моди II, III) менші, ніж при нормальному відриві (мода I) при температурі випробувань, вищій за температуру крихко-в'язкого переходу, і, навпаки, більші, коли температура випробувань нижча. Встановлено, що попереднє термомеханічне навантаження за модою II викликає збільшення віязкості руйнування за модою II і зниження в'язкості руйнування за модою I для окрихчених реакторних сталей. Цей самий показник у зазначених умовах практично не змінюється для пластичних реакторних сталей.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"