Видобуток нафти в Україні постійно знижується. У цих умовах є доцільним використовувати третинні методи інтенсифікації нафтовидобування, що збільшують рухливість нафти. До них відноситься метод, заснований на закачуванні в пласт гарячого теплоносія для підвищення температури нафти, що призведе до зниження її в'язкості і збільшення рухливості. Мета роботи - техніко-економічне обгрунтування доцільності побудови і використання ядерного нафтовидобувного комплексу з метою підвищення нафтовидобування на родовищах, що знаходяться в пізній стадії розробки, на прикладі Охтирського родовища (Україна). Охтирське родовище вважається найперспективнішим в Україні. Виявлений сировинний потенціал може забезпечити стабільний видобуток нафти близько 2 млн. т щорічно протягом 50 - 60 років. За результатом аналізу схеми розташування видобувних свердловин, проведеного на підставі аерокосмічних знімків, виділено три групи свердловин. З урахуванням рози вітрів було визначено оптимальне розташування атомної електростанції відносно р. Охтирка. Запропоновано для забезпечення потреб нафтогазовидобувного підприємства використовувати серійний блок атомної електростанції з реактором ВВЕР-1000. Розроблено і розраховано схему теплофікаційної установки для турбіни К-1000-5,8/50, що забезпечує підготовку технологічного теплоносія, який закачують в нагнітальні свердловини. Розроблено схему і визначено основні конструктивні характеристики теплової мережі для доставки технологічного теплоносія від АЕС до свердловин. Визначено, що при витраті теплоносія зі швидкістю 675 т/год. електрична потужність блоку дорівнює 935,6 МВт. В результаті розрахунку прибутку від продажуелектроенергії і додаткової нафти за рік з урахуванням річних експлуатаційних витрат було визначено прибуток в розмірі 1063,37 млн. USD.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"