Проведено реконструкцію режиму випалювання кераміки раннього залізного віку з Північного Причорномор'я за матеріалами деяких пам'яток осілості з лісостепу і поховань ранніх кочовиків степової зони. Експериментальне дослідження було проведено на фрагментах посудин з лісостепових поселень Глінжень II-Ла Шанц (Glinjeni 10) і Суботів (Subotiv 29), а також степових поховань ранніх кочовиків Касперівка (Kasperіvka 89), Пришиб (Pryshyb 105) і Великодолинське (Velykodolynske 126). РФА показав схожий мінералогічний і фазовий склад зразків кераміки. У всіх зразках було виявлено кварц, слюда (мусковіт/флогопит), польові шпати (мікроклін/альбіт). Було діагностовано кальцит, рутил, анатаз, амфібол і магнетит. Криві ДТА показують ендотермічні й екзотермічні піки, котрі діагностують відмінності мінерального складу. Широкий ендотермічний пік в діапазоні <$E30~-~200~symbol Р roman C> у всіх зразках показує вихід адсорбційної води, тобто, дегідратацію незв'язаної води. Цей ефект також підтверджується зміною маси зразків в цьому інтервалі температур. Широкий екзотермічний пік в інтервалі <$E250~-~500~symbol Р roman C> вказує на вигоряння органічного матеріалу, присутнього у всіх зразках. Ендотермічні піки, що проявляються в діапазоні від 550 до <$E700~symbol Р roman C>, відповідають за вихід кристалізаційної води із шаруватих силікатів. Пік в районі <$E650~symbol Р roman C> вказує на збереження каолініта у процесі випалу кераміки в давнину і, відповідно, температура випалу такої кераміки не перевищувала цього значення (Ravisankar et al. 2014). Ілліт/мусковіт починають втрачати воду за температури близько <$E700~symbol Р roman C> і їх повна дегідратація відбувається за температури <$E850~-~900~symbol Р roman C> (Maritan et al. 2005). На кривих ДТА зразків з найбільшим вмістом (за даними РФА) ілліта/мусковіта спостережено ендотермічні піки в цій області <$E679~symbol Р roman C> (Glinjeni 10), <$E670~symbol Р roman C> (Pryshyb 105) і 650 (Velykodolynske 126). А найбільшу втрату маси в температурах відповідають за дегідратацію глинистих мінералів <$E200~-~400~symbol Р roman C> показують ці ж зразки. Карбонати починають розкладатися за <$E650~symbol Р roman C>. У зразку Gligeni 10 з найбільшим вмістом мінералів групи карбонату спостерігається яскравий ендотермічний пік за температури <$E854~symbol Р roman C>. В інших зразках пік в цій області проявляється слабо і за даними РФА кальцит присутній в кількості менше за 1,0 %, або зовсім відсутній. В інших зразках ендотермічний пік спостерігається в інтервалі температур <$E566~-~576~symbol Р roman C>. Отже, пік в районі <$E570~symbol Р roman C> вказує на те, що проаналізовані посудини (зразки) випалювалися за температури, що не перевищувала <$E650~symbol Р roman C>. Тобто, під час виготовлення досліджених посудин використовувався випал у вогнищі. Використаний метод ДТА-ТГ підтвердив припущення археологів про те, що посуд, з якого були відібрані зразки, не був виготовлений спеціально для поховань, а тільки використовувався у поховальному обряді після тривалого побутового використання і був виготовлений за умов домашнього виробництва.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гершкович Яків Петрович (1953–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"