Мета роботи - оцінити радіаційні ризики раку щитоподібної залози (ЩЗ) впродовж періоду 1986 - 2012 рр. (за більш ніж 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС): надлишковий абсолютний (EAR), надлишковий відносний (ERR) та атрибутивний (AR) ризики в українській когорті 150 813 ліквідаторів чоловічої статі з України. Досліджувана когорта чисельністю 150 813 осіб громадян України чоловічої статі, які в період 1986 - 1990 рр. брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС, "ліквідаторів"), сформована на базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ). Ідентифікація випадків захворювання на рак ЩЗ (216 випадків) здійснювалась шляхом зіставлення (лінкіджу) баз даних ДРУ та Національного канцер-реєстру України. На основі порівняння показників захворюваності на рак ЩЗ в досліджуваній когорті з національними показниками частоти цієї патології було розраховано стандартизовані рівні захворюваності. Показники надлишкового абсолютного ризику на 104 людино-років-Грей (EAR/104 PY-Gy), надлишкового відносного ризику на 1 Грей опромінення (ERR/Gy) та атрибутивної частки ризику на 1 Грей опромінення (AR/Gy) було визначено з урахуванням ймовірної дози опромінення на ЩЗ. За основу взято офіційні оцінки доз зовнішнього опромінення УЛНА на ЧАЕС, опубліковані в доповіді UNSCEAR 2008, та результати реконструкції дози на червоний кістковий мозок для когортної вибірки за методом RADRUE. Для розрахунку радіаційних ризиків ці значення доз зведено до ймовірної дози зовнішнього опромінення ЩЗ. Наведено результати довгострокового етапу дослідження (1986 - 2012 рр.) частоти та радіаційних ризиків раку ЩЗ в досліджуваній когорті (150 813) ліквідаторів чоловічої статі. В когорті за досліджуваний період 1986 - 2012 рр. було ідентифіковано 216 випадків раку ЩЗ із загальним показником захворюваності - SIR 3,35 (95 % довірчий інтервал (CI): 2,51 - 3,80). Упродовж усіх років спостереження у досліджуваній когорті мали місце суттєво підвищені показники захворюваності у порівнянні з національними. Дослідження внеску зовнішнього опромінення показали підвищені показники ризику раку ЩЗ в цій численній групі населення для обох дозових оцінок - EAR/10<^>4 PY-Gy 1,86 (95 % CI 0,47 - 3,24) та 2,07 (95 % CI 0,53 - 3,62), (ERR/Gy) 2,38 (95 % CI 0,60 - 4,15) та 2,66 (95 % CI 0,68 - 4,64); та (AR/Gy) 70,4 % та 72,7 %. Висновки: результати досліджень свідчать про зростання частоти раку ЩЗ серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС з України у зв'язку з отриманою дозою опромінення. Ці висновки узгоджуються з висновками, одержаними для об'єднаної когорти ліквідаторів з Білорусі, Російської Федерації та країн Балтії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гудзенко Наталія Анатоліївна (медичні науки)
• Чумак Вадим Володимирович (технічні науки)
• Чумак Вадим Віталійович (медичні науки)
• Чумак Віктор Вікторович (психологічні науки)
• Чумак Володимир Валентинович (юридичні науки)
• Чумак Віра Василівна (біологічні науки)
• Чумак Володимир Валентинович (хімічні науки)
• Чумак Віктор Васильович (військові науки)
• Чумак Валерій Вікторович (технічні науки)
• Чумак Володимир Васильович (1948–) (філологічні науки)
• Баханова Олена Володимирівна (медичні науки)
• Фузік Микола Миколайович (медичні науки)
• Горох Євгеній Леонідович (технічні науки)
• Базика Дмитро Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"