Мета роботи - визначення впливу несприятливих чинників довкілля, в тому числі й опромінення, на виживаність дітей, хворих на гострі лейкемії (ГЛ), у віддалений період після аварії на ЧАЕС (2008 - 2017 рр.). Обстежено 74 дитини з ГЛ (64 - з гострими лімфобластними лейкеміями (ГЛЛ)); 10 - з гострими мієлобластними лейкеміями (ГМЛ). Вплив негативних чинників навколишнього середовища оцінювали за ступенем інтегрального забруднення атмосферного повітря, поверхневих вод і грунтів пестицидами, важкими металами (Pb, Cu, Ni, Cr, Mn, Zn, Fe) та ізотопом цезію <$Enothing sup 137 roman Cs>. Ці регіони ранжирували на помірно забруднену (1), забруднену (2), дуже (3) та надзвичайно (4) забруднену територію. Враховували вік дітей, показники крові, імунофенотиповий варіант ГЛ, виживаність хворих і місце мешкання (місто/село), рівень сироваткового феритину (СФ). Дози опромінення дітей з ГЛ знаходились в межах від 0,4 мЗв до 35,0 мЗв (середні величини - (4,25 +- 0,63) мЗв) і вони не впливали на прогноз перебігу та варіанти ГЛ. 52 дитини мешкали на помірно і забруднених територіях (30 були жителями міст, 22 - сіл). 22 хворих мешкали на дуже та надзвичайно забруднених територіях (4 були жителями міст, 18 - сіл). З 74 хворих на ГЛЛ та ГМЛ померло 24 дитини (32,4 %). Найменше число дітей, які померли, були хворими на "загальний тип" B-ГЛЛ (18,7 %), найбільше - діти з про-B-ГЛЛ (8 з 10) та T-ГЛЛ (3 з 4). Серед 52 хворих, жителів помірно та забруднених регіонів, померло 13 пацієнтів (доля - 25 %), тоді як з 22 хворих, які мешкали на дуже та надзвичайно забруднених територіях, померло 11 дітей (доля - 50 %) (rs = 0,39; p << 0,05). Серед 10 хворих на ГМЛ померло 4 дитини. Частіше помирали діти, які були жителями сіл. Причому, рівень СФ був достовірно вищий у дітей старших за 6 років, жителів сіл - (406,8 +- 40,6) нг/мл, у порівнянні з хворими молодшого віку - (211,2 +- 32,1) нг/мл і жителів міст: до 6 років - (297,4 +- 52,3) нг/мл; старші за 6 років - (275,6 +- 29,8) нг/мл. Висновки: одержані дані свідчать про негативний вплив чинників довкілля, в тому числі й заліза, і можуть бути підгрунтям для розуміння механізмів потенцюючого впливу металів та їх сполук на розвиток злоякісних захворювань системи крові у дітей.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бебешко Володимир Григорович (1938–) (медичні науки)
• Бруслова Катерина Михайлівна (медичні науки)
• Цвєткова Ніна Миколаївна (економічні науки)
• Ляшенко Людмила Олександрівна (біологічні науки)
• Пушкарьова Тетяна Іванівна (медичні науки)
• Гончар Лілія Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"