Виконано розвиток стандарту Р5 (Персонал, Планета, Прибуток, Процес, Продукт), який вже набув в світі широкого розповсюдження і застосування в практиці проектного управління. Однак в стандарті Р5 представлено схему життєвого циклу переваг проектів, яка надає можливість тільки на якісному рівні відобразити процеси життєвого циклу. Для переходу до кількісних оцінок запропоновано використати ланцюг Маркова, який є феноменологічним відображенням складних систем без урахування фізичної їх природи. Побудовано когнітивну марківську модель життєвого циклу переваг проекту у вигляді комунікацій між станами проектної системи. Когнітивна структура життєвого циклу є подобою орієнтованого графа, де вершини графа позначають стани системи, а зв'язки комунікації між ними. Запропоновано підхід щодо визначення перехідних ймовірностей на основі оцінки комунікацій з урахуванням витрат ресурсів часу на виконання операцій у формі правил. Характер комунікацій між станами <$E s~symbol О~j> ланцюга Маркова визначає величину перехідних ймовірностей <$E pi sub sj>. Ресурсні витрати часу для кожного стану поділені на п'ять інтервалів <$E pi sub sj>: {0} - витрати відсутні; {0,01 - 0,1} - незначні витрати часу; {0,1 - 0,3} - нижній рівень витрати часу; {0,3 - 0,7} - середні витрати часу; {0,7 - 1,0} - нийбільше часу. Логіка вибору значень умовних перехідних імовірностей ланцюга Маркова надає можливість визначити дані для моделювання траєкторії життєвого циклу переваг проектів у координатах імовірностей станів системи і кроків. Показано, що застосування ланцюгів Маркова є раціональним для відображення життєвого циклу переваг проектів. Проведено аналіз для певного рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації), що відповідає сукупності значень перехідних ймовірностей. Досліджено вплив рівня технологічної зрілості проектного середовища (організації) на результативність проектів. Інший приклад щодо виконання проекту по формуванню іміджу навчальної установи шляхом застосування фронтальних інформаційних комунікацій через телебачення, пресу, участь у масових політичних заходах також виявив позитивні оцінки. Розподіл імовірностей на початку проекту (V1) і по його завершенні (V2) суттєво відрізняються. У наслідок виконання проекту збільшились величини ймовірністей станів р7 (Вигода) та р8 (Додаткова вигода). На початку проекту: р7<^>(V1) + р8<^>(V2) - 0,14 - 0,05 = 0,19. Після виконання проекту: р7(V1) + р8(V2) - 0,22 - 0,08 = 0,30. Оцінка даних проекту формування іміджу навчальної установи показала, що отримані результати не суперечать гіпотезі про можливість застосування ланцюгів Маркова для визначенння характеристик життєвого циклу переваг проекту.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Пітерська Варвара Михайлівна (технічні науки)
• Колесніков Олександр Володимирович (технічні науки)
• Колесніков Олексій Євгенович (технічні науки)
• Лук'янов Дмитро Володимирович (1972–) (технічні науки)
• Колеснікова Катерина Вікторівна (технічні науки)
• Гогунський Віктор Дмитрович (1946–) (технічні науки)
• Олех Тетяна Мефодіївна (технічні науки)
• Руденко Сергій Борисович (культурологія)
• Руденко Станіслав Станіславович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"