Нюхова система риб відіграє важливу роль у розмноженні, міграції та живленні. Для вивчення морфогенезу нюхового аналізатора риб важливим є встановлення точного часу закладки нюхової плакоди, формування нюхової ямки та нюхових ламел. Серед великої кількості фіксаторів 10 %-й формалін та розчин Буена використовують найчастіше для досліджень органа нюху костистих риб. У разі використання некоректних фіксаторів або неправильних методик для фіксації під час досліджень структури можуть бути пошкоджені і внаслідок цього результати можуть бути неточними. Вивчено вплив фіксаторів на збереження прижиттєвої будови нюхових структур в'юна звичайного, Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758). Однакові стадії розвитку було фіксовано у розчині Буена та у 10 %-му формаліні. Гістологічні препарати для світлової мікроскопії було виготовлено відповідно до стандартних гістологічних методик. На всіх досліджених стадіях розвитку в'юна звичайного гістологічні препарати після фіксації матеріалу у розчині Буена є якіснішими та інформативнішими. Після фіксації у 10 %-му формаліні неможливо встановити точний час початку формування нюхової ямки. В результаті виникнення артефактів нюхового епітелію під дією 10 %-го формаліну час формування нюхових ламел може бути встановлено неправильно і порівняльний аналіз морфогенезу нюхового аналізатора може бути утрудненим. Зауважено, що варто здійснити ретельний перегляд попередньої літератури, щоб одержати точну еволюційну та морфологічну інтерпретацію.

• Степанюк Ярослав Васильович (1978–) ()
• Яригін Олександр Миколайович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"