Мета роботи - оцінити структуру мультиморбідності серед поширених хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ) Харківського регіону. Здійснено скринінг хворих (n = 1428) підвищеного кардіоваскулярного ризику (КВР) з урахуванням мультиморбідності; середній вік хворих становив (<$E58,41~symbol С~8,12>) року; чоловіків було 512 (35,85 %), жінок - 916 (64,15 %). Розрахунок ступеня КВР проведено згідно останніх рекомендацій (2013, 2018 рр.) щодо профілактики та лікування серцево-судинних захворювань; розрахунок індексу коморбідності здійснено за сучасними електронними модифікаціями (2012 - 2017 рр.) методики (M. E. Charlson та співавт., 1987). Проведено ретроспективне дослідження даних пацієнтів (n = 191) для уточнення складових кардіометаболічного ризику за участю 82 (42,9 %) жінок і 109 (57,1 %) чоловіків; середній вік хворих становив (<$E59,17~symbol С~1,81>) року. У процесі дослідження застосовувалися клініко-біохімічні, імуноферментні та статистичні методи. На сьогодні серцево-судинні захворювання займають провідне місце (68 %) у структурі летальності у Харківському регіоні, і мультиморбідність виступає тут обтяжуючим та визначальним фактором. Під час дослідження показників мультиморбідності хворих підвищеного КВР (n = 1428) встановлено, що пацієнти з надмірною масою тіла становлять більшість (середній індекс маси тіла (<$E30,64~symbol С~0,18>) кг/м<^>2). Комбіновані стани і вікові оцінки - (<$E5,98~symbol С~0,16>) бала; індекс коморбідності Чарлсона - (<$E4,87~symbol С~0,18>) бала; показник десятирічної виживаності - (<$E24,94~symbol С~1,07>) %. Зростання рівнів показників "комбіновані стани/вікові оцінки" та індексу коморбідності Чарлсона корелює з погіршенням показників якості життя (p << 0,001). Під час проведення ретроспективного дослідження (n = 191) виявлено додаткові складові кардіометаболічного ризику: надмірна маса тіла (35,1 %), абдомінальне ожиріння (52,6 %), цукровий діабет 2 типу (37,7 %), неалкогольна жирова хвороба печінки (80,6 %), вторинна дисліпідемія (90,6 %), гіперурикемія (41,4 %), обтяжена гіпертонічною хворобою і цукровим діабетом 2 типу спадковість (<$E42,9~symbol С~6,8~%> відповідно), куріння (10,5 %). Популяційна стратегія профілактики НІЗ та їх мультиморбідності має охоплювати широкі верстви населення, включаючи молодь (де КВР може бути низьким або помірним) та осіб середнього й похилого віку (де КВР високий чи дуже високий). Висновки: мультиморбідність, модифіковані та немодифіковані фактори ризику суттєво впливають на прогноз і кінцеві точки за високого та дуже високого КВР, а тим більше на специфіку перебігу захворювання і ефективність лікування. Враховуючи високу частоту мультиморбідності серед хворих на НІЗ, визначення індексу коморбідності разом з оцінкою КВР надає змогу більш грунтовно підійти до питань участі пацієнтів в індивідуальних і групових комплексних терапевтичних, реабілітаційних і профілактичних заходах. Для сучасної медичної практики важливою є проблема лікування не одиничної нозології, а конкретного хворого з урахуванням усіх можливих факторів ризику та мультиморбідності. Визначення ступеня КВР з урахуванням мультиморбідності є провідним чинником для розробки профілактичної стратегії на індивідуальному, сімейному та популяційному рівнях.

• Несен Андрій Олексійович (медичні науки)
• Чернишов Володимир Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"