Перипротезна інфекція є одним із найбільш тяжких ускладнень після тотального ендопротезування кульшових та колінних суглобів, тому визначення кількості лейкоцитів у синовіальній рідині при діагностиці перипротезної інфекції може зменшити кількість сумнівних результатів, що потребують додаткових досліджень. Мета дослідження - проведення клініко-мікроскопічного і біохімічного дослідження рідини, одержаної з колінних та кульшових суглобів після ендопротезування з подальшим визначенням діагностичної чутливості лабораторних показників для ранньої діагностики перипротезної інфекції. Дослідження виконувалось на 53 пацієнтах, яким було проведено 61 оперативне втручання на колінному і кульшовому суглобах. Виконані ендопротезування колінного (n = 41) і кульшового (n = 14) суглобів, дебридмент (n = 6), із них первинних ендопротезувань - 42, ревізійних - 13. Чоловіків було 16, жінок - 37, вік хворих - від 35 до 79 років. Усіх хворих розподілено на три групи: I група - пацієнти, яким було діагностовано перипротезну інфекцію в термін до 4 тижнів після операції (n = 7); II група - пацієнти, в яких інфекцію діагностовано при звернені в клініку, але післяопераційний період перебігав без ускладнень (n = 8); III група - пацієнти, у яких був нормальний перебіг післяопераційного періоду (n = 46). Одержану з колінних та кульшових суглобів рідину досліджували за такими показниками: цитоз, процент нейтрофілів, лімфоцитів, синовіоцитів та макрофагів, вміст загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, глюкози, гіалуронової кислоти, С-реактивного білка та інтерлейкінів (ІЛ-1<$E beta> та -6). Діагностичну чутливість (ДЧ) лабораторних показників розраховували за формулою ДЧ = (ТП/Д) x 100 %, де ТП істинно позитивні результати дослідження, Д - кількість хворих у групі. У хворих встановлено зміни в рідині з колінного та кульшового суглобів за цитологічними та біохімічними показниками на всіх термінах спостереження в післяопераційний період. Висновки: у хворих I групи встановлено поступове збільшення рівня цитозу та нейтрофілів, загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, зниження - лімфоцитів, глюкози і гіалуронової кислоти в післяопераційний період; у II групі хворих рівень цитозу до операції був найвищим, проте після операції з 2-ї до 14-ї доби він суттєво зменшився, кількість нейтрофілів була збільшена до операції та в післяопераційний період; у III групі хворих рівень цитозу збільшився на 2-гу добу після операції та знизився на 7-му та 14-ту добу, кількість нейтрофілів збільшилась на 2-гу добу після операції, кількість синовіоцитів зменшилась порівняно з показником до операції; ДЧ була найвищою на 2-гу, 7-му та 14-ту добу після операції в показників цитозу, загального білка, С-реактивного білка, гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів та інтерлейкінів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Філіпенко Володимир Акімович (1957–) (медичні науки)
• Марущак Олексій Полікарпович (медичні науки)
• Леонтьєва Фрида Соломонівна (1946–) (біологічні науки)
• Морозенко Дмитро Володимирович (1982–) (ветеринарні науки)
• Кузнєцова Наталія Володимирівна (технічні науки)
• Кузнєцова Наталія Володимирівна (1971–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"