Проаналізовано ефективність різних методів і критеріїв просторово-часової обробки сигналів адаптивної антенної решітки з метою виявлення алгоритму придатного для використання при організації просторово-часового доступу (ПЧД) у системах мобільного зв'язку. Показано, що в основу всіх методів покладена оцінка комплексного вектора вагових коефіцієнтів, що включаються в трактах прийому кожного з антенних елементів і керовані за тими чи іншими алгоритмами. Показано, що більш конструктивним для використання в задачах ПЧД є рекурсивні процедури, що надають можливість здійснювати корекцію вектора вагових коефіцієнтів у динамічній, в тому числі нестаціонарній завадово-сигнальній обстановці. Це особливо важливо для зв'язку з мобільними абонентськими станціями і надає можливість скоротити час на обробку викличних сигналів за рахунок швидкої збіжності рекурсивних процедур. Проведено порівняльний аналіз алгоритмів Уідроу - Хоффа та Калмана - Б'юсі. Показано, що процедура Калмана - Б'юсі поряд максимально коротким часом збіжності до сталого стану. Збіжність процедури забезпечується на інтервалі часу, що відведений для дії сигналів виклику абонентських станцій у мобільній мережі. Запропоновано модель по дослідженню впливу початкових умов на ефективність ПЧД за параметром швидкості збіжності алгоритму адаптивної просторово-часової обробки сигналів у антенній решітці. За рахунок налаштування комплексного вектору вагових коефіцієнтів на підставі використання інофрмації щодо напрямків приходу сигналів виклику абонентських станцій у мобільній мережі вдається наблизити значення вектору до оптимального. Отримано результати розрахунків показника відношення сигнал /(завада + шум) від кроку збіжності для різних алгоритмів адаптивної антенної решітки. Показано, що для лінійної чотириелементної адаптивної антенної решітки завдяки вдалому початковому вибору значення комплексного вектору вагових коефіцієнтів надало можливість істотно поліпшити перехідні характеристики алгоритмів. Це також надало змогу збільщити значення відношення сигнал/(завада + шум) на виході антени до 4 дБ.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"