Проаналізовано <$Ealpha~symbol О~gamma>-перекристалізацію за пересичення карбоном фериту, легованого <$Ealpha>-стабілізатором. У разі перекристалізації <$Ealpha>-стабілізатор перерозподіляється між аустенітом і феритом, плаский фронт перекристалізації втрачає стійкість і трансформується в комірчастий або дендритний. Під час аналізу було використано метод збурень, розроблений W. W. Mullins, R. F. Sekerka для стопів, що кристалізуються. На плаский фронт перекристалізації було накладено синусоїдальне збурення з нескінченно малою амплітудою. Швидкість переміщення кожного елемента міжфазної поверхні обчислювалася через дифузійний потік карбону з аустеніту та через потік <$Ealpha>-стабілізатора у ферит. Швидкості було зрівняно й одержано вираз для зміни амплітуди збурення. Встановлено найзначущі чинники, що впливають на стійкість плаского фронту <$Ealpha~symbol О~gamma>-перекристалізації, а саме: різниця концентрацій <$Ealpha>-стабілізатора у фериті й аустеніті на міжфазній межі, середня швидкість переміщення фронту, коефіцієнт дифузії <$Ealpha>-стабілізатора у фериті, коефіцієнт натягу міжфазної поверхні. Всі чинники залежать від температури; тому з її зміною значимість чинників може змінюватися. На прикладі стопів системи Fe - Si - C показано відповідність теоретичних і експериментальних результатів дослідження. Показано можливість застосування одержаних результатів для опису кооперативного перетворення <$Ealpha~symbol О~gamma> + карбід за навуглецьовування феритних стопів заліза з карбідоутворювальними елементами.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"