Відсутність методичного забезпечення, низький рівень обізнаності вчителів щодо існуючих ефективних технологій навчання таких, як комп'ютерне моделювання не надає змоги учням формувати індивідуальну траєкторію розвитку і формувати компетентності з природничо-математичної освіти. Це щорічно підтверджується аналітичними звітами Українського центру оцінювання якості освіти, зокрема оприлюднюються результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів з природничо-математичних предметів. У процесі дослідження використовувались методи аналізу педагогічної, методичної літератури і дисертаційних досліджень; здійснювалося узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичне моделювання процесу використання системи комп'ютерного моделювання (СКМ) для формування компетентностей учнів; системний аналіз для визначення структурних елементів моделі СКМ. Обгрунтовано та розроблено модель використання СКМ для формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. До особливостей цієї моделі можна віднести її використання на засадах дитиноцентриського, системного, діяльнісного, диференційованого підходів з метою формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів. Важливим результатом дослідження є обгрунтування: критеріїв добору СКМ (варіативність, доступність, інструментальність, інтерактивність, інтуїтивність, комплексність, наочність даних, науковість моделей, незалежність, реалістичність); форм і методів застосування СКМ в освітньому процесі, виокремлення аспекту застосування пізнавальних завдань (дослідницьких, творчий, прикладних) для формування компетентностей учнів; обгрунтування таких форм оцінювання як рефлексія, формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання. Зроблено висновки, що СКМ стають альтернативою звичайним малюнкам у паперових підручниках і плакатам. Імітаційні процеси, інтерактивні вправи різних типів, анімаційний супровід, формувальне оцінювання надають можливість кожному учню формувати компетентності та пізнавати світ з захопленням. Використання СКМ урізноманітнює процес здобуття освіти, надає можливість перейти від пасивних до активних методів навчання, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, надає можливість створити індивідуальну траєкторію розвитку для кожного учня у процесі вивчення природничо-математичних предметів. Подальшого обгрунтування потребує розроблення методичних рекомендацій щодо застосування СКМ в освітньому процесі, що слугуватимуть науково-методичним забезпеченням формування компетентностей учнів з природничо-математичних предметів.

• Литвинова Світлана Григорівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"