У другій статті циклу "Про зв'язок рідкісноземельно-рідкіснометалевої і золоторудної мінералізації з розломно-блоковою тектонікою Українського щита" розглянуто внутрішню структуру, кінематику, вік і металогенію розломів Гайворон-Заваллівської ділянки Побузького гірничорудного району Українського щита. Показано, що Гайворонська зона розломів завширшки до 10 км складається з п'яти зон сколювання широтного простягання, що є межею поділу Бузького та Росинського мегаблоків щита. Кінематично зони сколювання закладені як ліві зсуви в полі напружень <$Esigma sub 1 ~45 symbol Р>, <$Esigma sub 3 ~315 symbol Р>, <$Esigma sub 2 ~|_> (західноінгулецький етап). Наймолодший етап їх активізації - суботсько-мошоринський (<$Esigma sub 1 ~312 symbol Р>, <$Esigma sub 3 ~42 symbol Р>, <$Esigma sub 2 ~|_> - правий зсув). Для власне Гайворонської зони сколювання характерний широкий розвиток лампрофірів з рідкісноземельною мінералізацією лантану, церію, ітрію, а також підвищений вміст титану, мангану, барію, хрому. В межах Хащуватської зони сколювання серед тектонітів відомі Соломіївське родовище водних фосфатів з ітрієвим складом руд і залізо-манганове родовище з пріоритетною тріадою ітрій, ітербій, германій, а також золото. Гранітоїди Устя-Ставської зони сколювання вирізняються аномально високим вмістом монациту. Вперше детально вивчено внутрішню структуру та кінематику Заваллівської зони розломів, ширина якої становить не менше 4 км. Показано, що зона складається з двох зон сколювання - широтної власне Заваллівської, що, як і Гайворонська зона розломів, закладалася на західноінгулецькому етапі, і північно-східної Піщансько-Жакчицької, закладеної на пізнішому маньківському етапі (вперше виділеному). Обидві зони сколювання спостерігаються у Заваллівському графітовому кар'єрі. Остання фаза активізації сталася на суботсько-мошоринському етапі. Висловлено думку, що Заваллівська структура є не синклінальною складкою, як передбачалося, а внутрішньорозломною лінзою гідротермалітів-метасоматитів. До них належать графіт-біотитові гнейси і сланці, рудні та безрудні кварцити, кальцифіри і скарноїди. Крім світових запасів графіту в зоні розломів (у зонах окварцування і сульфідизаціі графіт-біотитових гнейсів) виявлено підвищені концентрації золота, срібла, платини, іридію.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гінтов Олег Борисович (1935–) (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"