Мета роботи - визначення чутливості клінічних ізолятів бактерій у складі біоплівки до найпоширеніших антимікробних препаратів, що використовуються у клінічній практиці. За допомогою серійних розведень антимікробних препаратів проаналізували ефективність амоксициліну клавуланату, цефтріаксону, цефіксиму, гентаміцину, фуразидину та наночастинок срібла на планктонних і біоплівкових формах 60 штамів бактерій, що виділені від дітей з інфекціями нижніх сечових шляхів, гострим пієлонефритом і рецидивом хронічного пієлонефриту. За допомогою методу серійних розведень встановили, що 77 % планктонних штамів чутливі до амоксициліну клавуланату, 70 % - цефтріаксону, 47 % - цефіксиму, 78 % - гентаміцину, 92 % - фуразидину. Частка штамів, що чутливі до амоксициліну клавуланату після утворення біоплівки протягом 24 годин у 96-лунковому планшеті, дорівнювала 63 %, до цефтріаксону - 17 %, цефіксиму - 13 %, гентаміцину - 37 %, фуразидину - 80 %. Висновки: бактерії, що містяться в біоплівці, посилюють стійкість до всіх досліджених препаратів, але зміна чутливості проявляється по-різному. Кількість резистентних штамів бактерій залежить від форми інфекції сечовивідних шляхів, при гострому та хронічному пієлонефриті кількість резистентних штамів більша, ніж при інфекції нижніх сечових шляхів. На планктонні та біоплівкові форми бактерій найефективніше впливали in vitro фуразидин, амоксицилін клавуланат і гентаміцин. Цефалоспорини (цефтріаксон, цефіксим) були менш ефективними щодо обох форм бактерій.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"