Здоров'я плода залежить як від генетичної програми його розвитку, так і від структурної та функціональної повноцінності плаценти. Мета дослідження - визначення частоти алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у вагітних із ретрохоріальними та ретроплацентарпими гематомами. У дослідженні було передбачено визначення молекулярно-генетичним методом лелеційного та алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у гомозиготному стані, заплановано позначати визначені генотипи як делеційний варіант (GSTT1deletion, GSTM1deletion) або алельний варіант (GSTT1allele, GSTM1allele). Було залучено 105 жінок, із них 50 вагітних із локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти. До I основної групи ввійшли 33 жінки з плацентарною дисфункцією, які народили дітей із масою тіла у межах гестаційної середньостатичної норми; до II основної групи - 17 жінок із плацентарною дисфункцією та синдромом затримки розвитку народжених ними дітей. Під час проведення дослідження делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 і поліморфізму A313G за геном GSTP1 у всіх жінок (50 пацієнток основних груп та 55 жінок контрольної групи) було виявлено наступне розподілення поліморфних варіантів досліджуваних генів: генотип GSTT1allele зафіксовано у 81,90 %, GSTTldeletion - у 18,10 %, GSTM1allele - у 55,24 %, а генотип GSTM1deletion - у 44,76 % випадків. Частота поліморфних варіантів за геном GSTP1 становила: генотип AA - 54,29 %, AG - 38,10 %, GG - 9,52 %. Встановлено, що комбінації генотипів GSTT1allele, GSTM1allele, 313AA за генами GSTT1, GSTM1, GSTP1 не створюють передумов та достовірно знижують ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі локального непрогресуючого відшарування плаценти.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"