Проведено вивчення геморагічних та тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді у пацієнтів з імплантованими приладами механічної підтримки лівого шлуночка (LVAD). У дослідження увійшли 10 пацієнтів чоловічої статті віком <$E55,0~symbol С~13,5> року з індексом маси тіла <$E30,8~symbol С~8,3>, з фракцією викиду лівого шлуночка від 9 до 28 %, яким у період із 11.03.2016 по 22.11.2017 р. у Силезькому центрі хвороб серця (Польща) за умов штучного кровообігу було встановлено LVAD. В ранньому післяопераційному періоді хворі щодоби одержували антикоагулянтну цільову терапію, до якої входили: гепарин (6 - 11 Од/кг/год), аспірин (75 - 150 мг), клопідогрель (75 - 150 мг), варфарин (1,5 - 7 мг), надропарин кальцію (0,3 - 0,6 мл 2 р/д), фондапаринукс натрію (2,5 - 5 мг 2 р/д). Два пацієнти одержували моногепаринотерапію, один пацієнт одержував монотерапію варфарином упродовж 14 днів. Інші пацієнти упродовж того ж терміну одержували комбіновану терапію з гепарином у перші три доби з наступним переходом на варфарин, аспірин, клопідогрель, фраксипарин або блокатор тромбіну. Механічна підтримка лівого шлуночка здійснювалась принципово двома різними імплантованими системами, що виконують одну функцію підтримки лівого шлуночка: POLVAD - програмно-контрольованою пневматично-мембранною механічною циркуляцією крові (2 пацієнти) та LVAD - програмно-контрольованою електроцентрифужною циркуляцією (8 пацієнтів). Тривалість підтримки системою POLVAD становила від 102 до 156 днів. Тривалість підтримки системою LVAD - від 20 до 78 днів. Порівняння проаналізованих результатів надало змогу дійти висновків, що антикоагулянтна монотерапія гепарином або варфарином призводить до збільшення відсотка ускладнень та смертності у порівнянні з альтернативною комбінованою антикоагулянтною цільовою терапією, що складалась із таких препаратів: гепарину (6 - 11 Од/кг/год), аспірину (75 - 150 мг), клопідогрелю (75 - 150 мг), варфарину (1,5 - 7 мг), надропарину кальцію (0,3 - 0,6 мл 2 р/д), фондапаринуксу натрію (2,5 - 5 мг 2 р/д), у разі застосування якої показники виживаності були вірогідно вищими на 60 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лоскутов Олег Анатолійович (медичні науки)
• Згржебловська Леся Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"