Основна мета сучасної роботи - дослідження структурної поведінки односторонніх залізобетонних плит, модифікованих пластиком, армованим волокном. Модифікація проводиться для підвищення міцності на згин та зсув, покращання стримування та усування пошкоджень, викликаних корозією та розтріскуванням. Під час модифікації залізобетонних плит ПАВ часто використовується для підвищення міцності на згин, додавши його на сторону розтягування плити в області з максимальним анкером, що призводить до значного збільшення потужності поглинання енергії плити. Метод кінцевих елементів (МКЕ) широко використовується в різних областях для будівельного проектування, в електротехнічній промисловості, теплоенергетиці та машинобудуванні. У випадку аналізу наслідків вибуху через надмірну вартість, небезпеку експериментів та надзвичайно коротку тривалість випробування, числове моделювання є більш бажаним. Використовується процедура детального аналізу динаміки, яка базується на застосуванні правила явного інтегрування разом із використанням масивів матриць діагональних ("зосереджених") елементів, що є обчислювально ефективною для аналізу великих моделей з відносно короткою динамічною відповіддю та для аналізу надзвичайно переривчастих подій або процесів. Комп'ютерний код ABAQUS використовується для аналізу, та результати порівнюються з наявними експериментальними результатами в літературі та спостерігається гарна відповідність. Також можна зробити висновок, що числовий метод, використаний у даному дослідженні, добре узгоджується з експериментальною роботою. Досліджено вплив різних геометричних параметрів, включаючи кількість шарів, орієнтацію волокон та співвідношення сторін плити. На відміну від доступних експериментальних результатів, показано, що методи моделювання мають високу точність. Встановлено, що незалежно від орієнтації волокон, зміщення центру плити буде суттєво зменшено. Коли кут орієнтації волокон по відношенню до головного несучого напрямку плити складає [<$E-20 symbol Р ,~20 symbol Р>], вибухова міцність плити є максимальною. Для плит із низьким співвідношенням сторін, чим більше число шарів, тим вище вибухова міцність. Для плит із високим співвідношенням сторін відсутні значні відмінності між різними структурами волокна та збільшення кількості шарів не впливає на вибухову міцність плит.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"