Проаналізовано особливості художнього відтворення категорії інтертекстуальності в романах "Вічник. Сповідь на перевалі духу", "Світован. Штудії під небесним шатром", "Горянин. Води Господніх русел", "Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії", "Мафтей. Книга, написана сухим пером" сучасного українського письменника М. Дочинця. Визначено основні інтертекстуальні елементи (паратекстуальність, власне інтертекстуальність, метатекстуальність) та форми їх реалізації (заголовки, підзаголовки, присвяти, епіграфи, передмови, внутрішні заголовки, післятекстові примітки, епілоги, післямови, позначення дати й місця написання твору, коментарі, додатки, цитати, алюзії, ремінісценції, парафрази тощо) у творах прозаїка. З'ясовано, що М. Дочинець у своїх романах найчастіше використовує теологічні (Біблія, релігійні тексти), міфологічні (давньогрецька міфологія), літературні (твори української та зарубіжної літератури), фольклорні джерела (пісні, прислів'я, приказки, замовляння), апелює до праць відомих учених, філософів і мислителів минулого (Г. Сковорода, Піфагор, Сократ та ін.), завдяки чому виникає міжкультурний та міжепохальний діалог. Визначено вплив інтертекстуальних елементів та форм їх реалізації на тематологічний, сюжетний, образний рівні романів письменника. Численні приклади міжтекстової взаємодії з романів "Вічник. Сповідь на перевалі духу", "Світован. Штудії під небесним шатром", "Горянин. Води Господніх русел", "Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії", "Мафтей. Книга, написана сухим пером" засвідчують, що інтертекстуальність - невід'ємна складова ідіостилю М. Дочинця.

• Іщенко Олександр Анатолійович (економічні науки)
• Іщенко Ольга Анатоліївна (технічні науки)
• Іщенко Олена Анатоліївна (технічні науки)
• Іщенко Олена Анатоліївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"