Фещенко Ю. І. Діагностично-лікувальні властивості відеоторакоскопії / Ю. І. Фещенко, М. С. Опанасенко, Б. М. Конік, О. В. Терешкович, С. М. Шалагай, Л. І. Леванда, М. Ю. Шамрай, М. І. Калениченко, В. І. Лисенко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2019. - № 2. - С. 16-23. - Бібліогр.: 12 назв. - укp.Нині широкого розповсюдження у світі набула відеоасистована торакальна хірургія (ВАТС) - з англійської video assisted thoracic surgery (VATS). Цей метод включає в себе методику відеоторакоскопічного (ВТС) втручання шляхом установлення торакопортів. Мета роботи - ознайомитися з лікувально-діагностичними можливостями ВТС втручань для диференціальної діагностики захворювань органів грудної порожнини на прикладі досвіду клініки. Проаналізовано наслідки 1634 ВТС і ВАТС втручань за період від 2008 до 2018 рр., виконаних у відділенні торакальної хірургії і інвазивних методів діагностики ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагностична ефективність ВТС біопсії плеври за ексудативного плевриту становила 99,3 %. Показники чутливості, діагностичної цінності та результативності ВТС і ВАТС біопсії легені за синдрому легеневої дисемінації були високими: у разі ВТС біопсії - 98,0; 99,0 та 95,2 %, а за ВАТС - 94,7; 100,0 та 94,7 % відповідно. Рівень незбігу клінічного і патогістологічного діагнозів синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії становив 60,6 %, у 70,7 % випадків він призвів до помилкового лікування. Показники чутливості, діагностичної цінності і результативності: за ВТС біопсії - 90,2; 96,2 та 92,3 %, а за ВАТС - 93,7; 97,1 та 94,2 % відповідно. ВТС біопсію перикарда за випітного перикардиту з його фенестрацією проведено 20 (1,6 %) пацієнтам, найчастіше (55,0 % випадків) спостерігався у разі системних захворювань сполучної тканини. Було виконано 230 відеоторакоскопічних резекційних оперативних втручань та 34 трансторакальні голкові біопсії легені за периферичних утворень легені. Інформативність способу становила 100 %. Виконано 86 оперативних втручань з приводу згаданої нозології - новоутворення межистіння. ВТС видалення новоутворень проведено в 17 (19,8 %) спостереженнях, у 69 (80,2 %) виконано біопсію. Виконано 69 ВТС резекцій бул легені за допомогою ендоскопічного зшивального апарата в поєднанні з термохімічним плевродезом або парієтальною плевректомією за пневмотораксу і бульозної емфіземи. Рівень післяопераційних ускладнень - 5,0 % (82 випадки). Рівень післяопераційної летальності - 4 (0,2 %) випадки. Висновки: ВТС втручання відіграють важливу роль у діагностиці і лікуванні різних патологій органів грудної порожнини в результаті біопсії з гістологічним дослідженням, їх можна розглядати як альтернативу торакотомії. Втручання є малотравматичним і перспективним методом діагностики та хірургічного лікування захворювань органів грудної порожнини. Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.3
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|