Мета дослідження - оцінити ефективність фармакологічних тестів із клонідином та інсуліном для стимуляції соматотропного гормона (СТГ) при діагностиці синдрому біологічно неактивного гормонa росту (СБНГР). Обстежено 158 хворих на СБНГР - 47 дівчаток і 111 хлопчиків, середній вік яких становив 8,30 +- 0,24 року. У дослідження включені пацієнти з відставанням у рості понад 2 стандартні відхилення. Визначено базальний та стимульований рівні СТГ із застосуванням тестів з інсуліном та клонідином. Обов'язково проведено чотириденну пробу на чутливість до гормонa росту (ГР) з визначенням рівнів інсуліноподібного фактора росту-1 до першої ін'єкції ГР і наступного дня після завершення проби. Максимальне підвищення рівня СТГ на тлі тестів з інсуліном та клонідином в усіх пацієнтів із СБНГР становило понад 10 нг/мл. Максимальне збільшення показників СТГ було вірогідно вищим (p << 0,01) при проведенні стимуляційного тесту з клонідином, ніж з інсуліном. Це доведено як у дітей з СБНГР - 17,79 +- 0,51 нг/мл та 13,83 +- 0,92 нг/мл відповідно, так і в контрольній групі - 16,81 +- 1,60 нг/мл і 11,18 +- 0,70 нг/мл. Зафіксовано, що індекс стандартного відхилення інсуліноподібного фактора росту-1 у хворих дітей вірогідно нижчий (p << 0,001), ніж у контрольній групі. Більш вираженими зміни були в пацієнтів препубертатного віку. Висновки: фармакологічний тест із клонідином є більш інформативним, ніж з інсуліном, і викликає вірогiдно вищий стимуляційний максимальний викид ГР. Рекомендовано розпочинати дослідження функції СТГ з проведення проби з клонідином, що є більш безпечною завдяки відсутності ризику тяжких гіпоглікемічних станів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"