Узагальнено дані щодо проблеми атопічного дерматиту (АД) в педіатричній практиці, зокрема розглянуто питання його діагностики та лікування. АД є найпоширенішим захворюванням шкіри у дітей, що значно знижує якість життя маленьких пацієнтів. Відомо, що це захворювання є наслідком комплексної взаємодії дефектів бар'єрної функції шкіри, імунної дисрегуляції, а також екологічних та інфекційних агентів. На сьогодні не існує специфічних діагностичних тестів для АД. Немає жодного патогномонічного лабораторного біомаркера для його діагностики. Одними з найбільш ранніх і найбільш визнаних діагностичних критеріїв є критерії Ханіфіна - Райка 1980 р. Діагноз встановлюється за наявності трьох основних і трьох додаткових критеріїв. Останніми роками особливої актуальності набувають питання підходів до його терапії та вибору ефективних і безпечних методів лікування у дитячому віці. Для дітей, хворих на АД, необхідний диференційований, комплексний підхід до лікування, що включає вплив як на етіологічні фактори, так і на основні патогенетичні механізми його розвитку, з урахуванням різноманітних клінічних особливостей цього захворювання. Успішне лікування потребує мультифакторного підходу, що включає навчання пацієнта й опікунів, елімінаційну дієту в разі харчової алергії, оптимальний догляд за шкірою, протизапальну терапію з використанням топічних кортикостероїдів і/або топічних інгібіторів кальциневрину, а також лікування інфекцій шкіри. Основною ланкою лікування є щоденний належний догляд за шкірою. Застосування зволожуючих засобів підвищує гідратацію шкіри. Емолієнти можуть самостійно зменшити запалення і тяжкість захворювання. Крім того, їх використання знижує кількість призначених протизапальних середників, необхідних для боротьби з хворобою.

• Няньковський Сергій Леонідович (медичні науки)
• Городиловська Марта Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"