У веденні пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) важливе значення як для зниження традиційного серцево-судинного ризику, так і для збереження залишкової функції нирок протягом тривалого часу має контроль артеріального тиску (АТ). Мета роботи - вивчити особливості добового профілю АТ в дітей із хронічним пієлонефритом (ХПН) і I - III стадією ХХН. Обстежено 94 дитини віком від 6 до 17 років із ХПН поза загостренням і з ХХН I - III стадії. Проведено добове моніторування АТ із наступною математичною обробкою результатів. При порівняльному аналізі показників АТ, одержаних при разовому вимірюванні та при проведенні ДМАТ, виявлено їх розбіжність у 25,5 % випадків. За даними ДМАТ, у дітей з ХПН в цілому підвищений АТ реєструвався у 22,3 % хворих, АГ - у 34,0 %. Встановлено, що зі зниженням ниркових функцій (легкий або помірний ступінь ХХН) поступово збільшувалась відносна кількість хворих зі стабільною та лабільною АГ. Аналіз ступеня нічного зниження АТ у пацієнтів із ХПН виявив поступове зменшення відносної кількості пацієнтів з оптимальним рівнем зниження як систолічного АТ (від 61,7 % при ХХН І ст. до 47,1 % при ХХН III ст.), так і діастолічного АТ (53,2 і 11,8 % відповідно; p = 0,0049). Серед хворих із ХХН III стадії реєстрували пацієнтів night-peakers, які мали стійке підвищення систолічного (11,8 %) та діастолічного АТ (29,4 %) вночі. Висновки: під час прогресування ХХН серед дітей із ХПН зростає кількість пацієнтів із підвищеним АТ та АГ. Характерними ознаками АГ у цієї категорії пацієнтів є суттєвіший внесок діастолічної складової та стійке підвищення нічного АТ.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"