Рак молочної залози (РМЗ) віднесено до найбільш вагомих медичних проблем сучасності. Одним із напрямків покращання діагностики РМЗ на ранніх стадіях і підвищення ефективності лікування хворих є правильна профілактична робота (зокрема з жінками груп підвищеного та високого ризику), включаючи визначення специфічних для РМЗ мутацій. Мета дослідження - аналіз досвіду Національного Інституту раку з оптимізації хірургічного лікування хворих на спадковий та сімейний РМЗ (у тому числі BRCA1/2-позитивний) з використанням реконструктивно-відновних та профілактичних операцій. Досліджувана вибірка включала 221 пацієнтку з РМЗ стадії I - IIIC (T1-4N0-3M0), які одержували спеціальне лікування в 2008 - 2015 рр. та яким було рекомендовано дослідження на наявність BRCA1/2 мутацій. Критеріями залучення у дослідження були діагностування РМЗ у віці до 40 років (підгрупа молодого віку, "МВ"); синхронний або метахронний первинно-множинний РМЗ (підгрупа "ПМРМЗ"); онкологічно обтяжений сімейний анамнез (підгрупа "ОСА"). Мутації BRCA1/2 визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в ліцензованих лабораторіях. Усім хворим було проведено відповідне хірургічне та спеціальне лікування (променева терапія, неоад'ювантна й ад'ювантна хіміотерапія) згідно з національними стандартами. За результатами проведених досліджень мутації BRCA1/2 було виявлено у 25 хворих (11,3 %), що склали основну групу; до контрольної групи увійшли 196 пацієнток. Залежно від чинників підвищеного ризику розвитку РМЗ всіх пацієнток було розподілено наступним чином: "ПМРМЗ" - 60 (27,1 %); "МВ" - 66 (29,9 %); "ОСА" - 95 (43,0 %); розподіл пацієнток в основній і контрольній групах був практично однаковим. За частотою виявлення BRCA1/2 мутацій різниця між підгрупами недостовірна. Основна та контрольна групи були зіставні за розподілом за стадіями РМЗ. У контрольній групі у 55,1 % пацієнток було виконано мастектомію, 44,9 % - квадрантектомію. Під час обрання тактики лікування у пацієнток основної групи до уваги брали стан контралатеральної молочної залози. У 96,0 % випадків проводили мастектомію (радикальну за Мадденом або підшкірну), в 4 % - органозберігаючі операції. У 88,0 % випадків операції були з реконструкцією власними тканинами (20,0 %) або імплантами (68,0 %). За необхідності виконували мамопластику або ліпофілінг. Під час спостереження протягом 3 років загальна частка рецидивів - 3,2 % (основна група 4,0 %, контрольна - 3,1 %), віддалених метастазів - 14,0 % (4,0 і 15,3 % відповідно; p << 0,05). В основній групі рецидиви та метастази встановлено лише у підгрупі "ПМРМЗ", у контрольній групі - в усіх підгрупах з переважанням підгруп "МВ" та "ОСА". Висновки: з урахуванням світової практики, результатів доказової медицини та власних даних варіантом вибору оперативного лікування за спадкового МЗ (у тому числі з мутаціями BRCA1/2) можна вважати виконання двосторонньої мастектомії з одномоментною реконструкцією молочних залоз.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мотузюк Ігор Миколайович (медичні науки)
• Сидорчук Олег Ігорович (медичні науки)
• Сидорчук Олег Іванович (юридичні науки)
• Ковтун Наталія Василівна (1970–) (економічні науки)
• Ляшенко Андрій Олександрович (медичні науки)
• Ляшенко Андрій Олександрович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"