Розглянуто можливість використання та шляхи удосконалення безрідинного способу дезактивації. Проаналізовано такі характерні особливості даного способу як дезактивація шляхом зняття забрудненого шару та ізоляцією забрудненої поверхні з зразків озброєння і військової техніки та військових об'єктів, радіоелектронної апаратури, електричних пристроїв, доріг, місцевості і т.д., а також у разі відсутності необхідних для проведення дезактивації водних ресурсів. На основі проведеного аналізу пропонується виділити дві стадії процесу дезактивації: перша стадія процесу проводиться в разі видалення структурованих радіоактивних (РА) забруднень, друга стадія процесу дезактивації пов'язана з видаленням РА забруднень, які втратили зв'язок з поверхнею об'єкта, для запобігання можливого вторинного забруднення. Установлено, що дезактивація ізоляцією забрудненої поверхні буде ефективною тільки в тому випадку, коли ізолюючий матеріал може знизити уражаючу дію РА забруднень. Зазвичай ізолюючий матеріал фіксує РА забруднення і не дає їм можливість поширюватися з забрудненої поверхні, тим самим знижується небезпека безпосереднього забруднення при зіткненні з цими поверхнями або ліквідується зовсім. Залишається головна небезпека - небезпека опромінення людей. Визначено і обгрунтовано необхідність використання даного способу у випадках відновлення боєздатності військових підрозділів після ведення бойових дій як у випадках застосування противником зброї масового ураження так і, особливо, після аварійних радіоактивних забруднень, а також при знятті з експлуатації відпрацьованих ядерних енергетичних установок.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Радченко Ігор Олександрович (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"