Показано, що віртуалізація життєвого часу людини та суспільства характеризує принципово новий тип символічного існування особистості, соціуму, культури. Миттєве подолання відстані за допомогою наднових телекомунікацій надає можливість усім без винятку учасникам комунікування, як індивідам, так і організаціям, здійснювати спілкування у будь-який зручний для них час без прямого просторового зближення, що включає їх у пластичні багатопростірні структури. Ці структури плавно переходять у діючі мережі взаємодії, котрі постійно поновлюються. Час віртуальної реальності все ще залишається малодослідженим, а спроби його вивчення й онтологічного обгрунтування є нечисленними, тому мета роботи - осмислення темпоральних характеристик віртуальної реальності на рівні філософського узагальнення. Звернено увагу на цінність часу, яку запропоновано розглядати як конгеніальну до цінності самого життя. При розгляді часу як порядку й міри існування віртуальної реальності якісна характеристика часових відносин пов'язується зі структурою та змістом, а кількісна - із тривалістю часу віртуальної реальності. Увага приділяється темпоральності світу, яка вважається методологічною основою розкриття сутності часу віртуальної реальності. Завдяки нелінійному підходу до розуміння часу "віртуальне" визначається як необхідний елемент реальності, додатковий вимір, котрий завжди співіснує з реальними об'єктами. Висловлюється думка про те, що час багато в чому знищується миттєвим зв'язком між комп'ютерами, відтак важелі суспільного життя, що були ефективними ще кілька років тому, сьогодні не діють. Зміни часових меж, поява позачасових понять в інформаційну епоху пов'язані також із новітніми репродуктивними технологіями людського організму, у т. ч. й клонуванням. Усі ці явища пропонується розцінювати як віртуалізаційні деформації сутності просторово-часового континууму в інформаційну епоху, а також як кардинальні трансформації його розуміння. Для особистості виникає загроза деструктивності через надмірну актуалізацію віртуальної складової життєвого часу, оскільки реальність усвоїй значущості для людини втрачає сенс, відбувається нейтралізація смислу і, як наслідок, "втрата часу".

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Дзьобань Олександр Петрович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"