Лікування пацієнтів із хірургічною інфекцією м'яких тканин в усі часи було складною проблемою, яка й на сьогодні не втратила своєї актуальності. Частота розвитку ранової інфекції в розвинених країнах світу сягає 1 - 2 % серед пацієнтів, які звертаються за хірургічною допомогою (Fonder M. A. et al., 2008). У близько 1/3 цих пацієнтів відзначають гнійно-септичні ускладнення тканин нижніх кінцівок, спричинені основною патологією: цукровий діабет, атеросклероз судин нижніх кінцівок, порушення обміну речовин, системні захворювання сполучної тканини (Esposito S. et al., 2016). Рана та процеси, що відбуваються в ній, становлять складний каскад загальнобіологічних реакцій організму у відповідь на вогнище деструкції тканин та мікробної контамінації (Даценко Б. М., 2007). На перебіг цього каскаду впливає низка чинників: вік хворого, особливості харчування, маса тіла, наявність вторинного інфікування рани, стан кровообігу в ділянці ураження та організмі в цілому, порушення водно-електролітного балансу, імунний статус, хронічні супутні захворювання, застосування протизапальних препаратів.

• Осадчий Олексій Дмитрович (економічні науки)
• Осадчий Олександр Анатолійович (технічні науки)
• Осадчий Олександр Васильович (фізичне виховання та спорт)
• Осадчий Олександр Ілліч (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"