Мета роботи - визначити фактори, від яких залежить виникнення пізніх ускладнень після операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, одержані при клініко-інструментальному обстеженні 155 пацієнтів зі стабільною ІХС, послідовно відібраних для операції ізольованого АКШ. Тривалість періоду спостереження за пацієнтами становила 12 місяців з моменту операції АКШ. Загалом діагностовано 29 пізніх ускладнень (3 випадки декомпенсації серцевої недостатності, 3 - уперше діагностованої фібриляції передсердь (ФП), 4 - гострого коронарного синдрому, 11 - зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) більше ніж на 10 %, 2 - переходу ФП у постійну форму, 2 - розвитку гострого інфаркту міокарда та 4 летальних випадки), що виникли у 24 пацієнтів. Групи пацієнтів з ускладненнями і без ускладнень порівнювали за демографічними показниками, факторами ризику, супутніми хворобами, лабораторними показниками, особливостями операції АКШ та післяопераційною медикаментозною терапією. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з ускладненнями протягом річного спостереження були наявність ФП в анамнезі, нижча швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (медіана (квартилі) 55 (44 - 68) проти 61 (52 - 74) мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73~м sup 2}>); p = 0,060), більший розмір лівого передсердя (4,4 (4,3 - 4,9) проти 4,3 (4,0-4,5) см; p = 0,004), нижча ФВЛШ (47 (37 - 56) проти 53 (45 - 58) %; p = 0,033), більший індекс кінцеводіастолічного об'єму (70,4 (58,7 - 84,8) проти 59,1 (51,2 - 70,8) см<^>3/м<^>2; p = 0,004), післяопераційне застосування антагоністів альдостерону (p = 0,051) та петльових діуретиків (p = 0,007), а також відсутність прийому статинів (p << 0,001). За даними мультиваріантного аналізу, незалежними предикторами виникнення пізніх ускладнень після операції АКШ виявилися гірший показник ШКФ при виписуванні зі стаціонару (відношення шансів (ВШ) 1,366 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,007 - 1,853); p = 0,045), післяопераційне застосування петльових діуретиків (ВШ 2,186 (95 % ДІ 1,187 - 4,024); p = 0,012) та відсутність післяопераційної терапії статинами (ВШ 6,236 (95 % ДІ 2,313 - 16,809); p << 0,001). Висновки: більшість зареєстрованих пізніх ускладнень після операції АКШ припадає на випадки погіршення насосної функції лівого шлуночка, появи і прогресування ФП та/або серцевої недостатності. Незалежний зв'язок виникнення пізніх ускладнень зі зниженою функцією нирок, застосуванням петльових діуретиків та відсутністю тривалої терапії статинами потрібно враховувати при призначенні, контролі та корекції лікування в пізній післяопераційний період.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шклянка Інга Володимирівна (медичні науки)
• Жарінов Олег Йосипович (1965–) (медичні науки)
• Міхалєв Кирило Олексійович (медичні науки)
• Єпанчінцева Ольга Анатоліївна (медичні науки)
• Тодуров Борис Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"