Мета роботи - оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, одержані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця - аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 +- 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група - 40 - 60 мм рт. ст., 2-га - більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проведено до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи - відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (-18,5; -6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (-4,2; 8,7)(порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи - відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше. Висновки: підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Судакевич Сергій Миколайович (медичні науки)
• Лоскутов Олег Анатолійович (медичні науки)
• Бабенко Вікторія Вікторівна (юридичні науки)
• Бабенко Вікторія Володимирівна (соціальні комунікації)
• Бабенко Василь Васильович (медичні науки)
• Бабенко Вікторія Василівна (педагогічні науки)
• Тодуров Борис Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"