Висвітлено проблему трактування та функціонування іншомовних запозичень у результаті мовних контактів у контексті питання "мови та культури". Надано аналіз позамовних факторів інтенсифікації процесів запозичення у сучасному російськомовному суспільстві, та висвітлено зміни у способах спілкування, які домінують у соціальній практиці та визначаються комунікативною парадигмою. Зміни комунікативної парадигми спричинили зміни комунікативного ядра російської лексики, їх можна порівняти з "моментом вибуху", який відбувся у традиційно "поступовому" мовному процесі. Комунікативне ядро лексики визначається як сукупність найчастіше вживаних і комунікативно найважливіших лексичних і фразеологічних одиниць, які вживаються у всіх комунікативних сферах, денотативно значущих для відображення реальності. Піднімається питання значної ролі англійських запозичень у сучасній російській літературній мові. Подібний вплив англійської мови пояснюється її статусом мови міжнародного спілкування та мови спілкування провідних країн з найвищим рівнем економічного розвитку. Саме тому в останні десятиліття англо-американська етнокультурна відігравала роль лінгвокультурного донора для багатьох етнолінгвістичних культур-реципієнтів, зокрема для російської культури. Наведено різні погляди лінгвістів на проблему кількості та якості запозичень, особливості їх розвитку та застосування, їх співвідношення та взаємозв'язку з оригінальною та попередньо запозиченою лексикою і т.д. У висновку стверджується, що запозичені лексичні одиниці, зокрема з англійської мови, репрезентують характерну рису глобальної цивілізації, яка полягає в творенні та розвиткові єдиного інформаційного простору.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"