Мета роботи - визначити діагностичну та прогностичну цінність інтраопераційного дослідження кукси підшлункової залози (ПЗ) під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми, а також значення визначення чистоти зрізу та головної панкреатичної протоки за допомогою патоморфологічного і цитологічного дослідження як на етапі операції, так і у плановому порядку. У дослідження було залучено 8 пацієнтів із помірно диференційованою (G2) аденокарциномою ПЗ, які одержували лікування в період з 2015 до 2019 рр. Чоловіків було 5, жінок - 3. Середній вік пацієнтів - (<$E62,0~symbol С~2,4>) року. Першу стадію хвороби за системою TNM діагностовано у 5 пацієнтів, другу - у 3. Панкреатодуоденальну резекцію за Whipple виконано 6 хворим, дистальну субтотальну резекцію ПЗ зі спленектомією - 2. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну - 4 хворих з цитологічно верифікованими пухлинними клітинами (ПК) на куксі ПЗ або у протоці, контрольну - 4 пацієнтів з невиявленими ПК. Середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (<$E348~symbol С~34>) хв, дистальної резекції ПЗ зі спленектомією - (<$E168~symbol С~21>) хв, середній об'єм крововтрати - (<$E560~symbol С~175>) мл. Летальних наслідків не було. Частота ускладнень у найближчий післяопераційний період становила 28,4 % У 4 хворих контрольної групи цитологічно пухлинні клітини не було верифіковано. У 4 пацієнтів основної групи цитологічно виявлено ПК на передній поверхні кукси ПЗ, у 3 (75,0 %) з них - у просвіті кукси ПЗ: в 2 (66,0 %) - посередині протоки, в 1 - у кінцевій точці головної панкреатичної протоки. Взято відбитки з площини резекції кукси ПЗ відразу після відсічення 1 мм товщини паренхіми для патоморфологічного дослідження "чистоти краю резекції". Після видалення препарату та виконання реконструктивного етапу проведено інтраопераційний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж і промивання черевної порожнини 5 - 6 л фізіологічного розчину. Повторно визначено наявність ПК у черевній порожнині за допомогою методу перитонеальних відбитків. У контрольній групі знову клітини не виявили, тому коефіцієнт дисемінації на кінець операції становив 1. В основній групі в кінці операції у 2 (50 %) пацієнтів на передній поверхні кукси ПК не виявлено, коефіцієнт дисемінації становив 1. У 1 (25 %) хворого ПК виявлено в головній панкреатичній протоці, але вони були відсутні на поверхні кукси залози. В контрольній групі тривалість життя становила в середньому (<$E22,4~symbol С~1,2>) міс, безрецидивного періоду - (<$E13,8~symbol С~2,4>) міс, в основній групі - (<$E18,1~symbol С~2,4>) і (<$E9,6~symbol С~1,9>) міс відповідно. Висновки: у 50 % пацієнтів цитологічно виявлено ПК на поверхні кукси залози та в головній панкреатичній протоці. Віддалені результати за відсутності ПК та їх комплексів кращі, ніж у разі виявлення ПК на поверхні культі та в протоці. Інтраопераційний експрес-аналіз цитологічних відбитків площини резекції та головної панкреатичної протоки у поєднанні з патоморфологічним дослідженням "чистоти краю" надає змогу визначити межу резекції органу для R0-резекції.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Загрійчук Михайло Степанович (медичні науки)
• Булик Ігор Іванович (технічні науки)
• Булик Іван іванович (медичні науки)
• Гуцуляк Андрій Іванович (медичні науки)
• Тумасова Катерина Петрівна (медичні науки)
• Підопригора Оксана Опанасівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"