Розглянуто дерматоскопічні характеристики та кореляцію їх із патоморфологічними результатами дослідження двох випадків із власної практики - світлоклітинної акантоми та псевдолімфоми. Обидві пухлини трапляються рідко, обидві доброякісні та є проблемними для діагностики й диференціації. Мета дослідження - здійснити аналіз доступної літератури й опис клінічних випадків із власної практики. Світлоклітинна акантома - рідкісна доброякісна епітеліальна пухлина з нечіткою етіологією. Вважається, що виникає внаслідок порушення дозрівання кератиноцитів. Уперше її описав і виокремив як самостійну нозологічну одиницю Дегос. Деякі автори вважають, що це не пухлина, а місцевий гіперпластичний процес. Світлоклітинна акантома частіше виникає у людей похилого віку як солітарний вузол до 2 см у діаметрі, розташований зазвичай на нижніх кінцівках, частіше на гомілках. Диференційна діагностика проводиться з дерматофібромою, ліхеноїдним кератозом, базаліомою, піогенною гранульомою, складно диференціюється з подразненим себорейним кератозом і безпігментною меланомою. Псевдолімфома шкіри - реактивний дерматоз, що нагадує лімфому як клінічно, так і гістологічно, але має доброякісний перебіг і тенденцію до спонтанного регресу. Зазвичай виникнення псевдолімфоми шкіри провокують різноманітні екзогенні, рідше ендогенні чинники. Псевдолімфоми шкіри вважають групою доброякісних реактивних захворювань, що мають подібні не тільки клінічні, але й гістопатологічні особливості зі шкірними лімфомами. Проте псевдолімфоми шкіри переважно демонструють поліклональність із проліферацією як T-, так і B-лімфоцитів. Також імовірно, що один тип клітин може переважати. Клінічна диференціація від первинних шкірних лімфом, таких як CD4<^>+ мала/середня плеоморфна T-клітинна лімфома та лімфома у периферійній зоні, утруднена, тому діагностика вимагає дерматоскопії та патоморфологічного дослідження. У двох наведених випадках у пацієнтів були добре демарковані рожеві вузли напівсферичної форми. У першому випадку вузол розташований на внутрішній поверхні шкіри верхньої третини правої нижньої кінцівки. У другому випадку на шкірі обличчя біля лівої брови наявна напівсферичної форми папула рожевого кольору з чіткими краями розміром <$E7~times~7> мм, яка демонструвала швидкий ріст. Дерматоскопічним дослідженням виявлено безструктурну рожеву ділянку, ретикулярні білі лінії та відсутність хаосу. Патоморфологічне дослідження показало вузловий інфільтрат у ретикулярній і папілярній дермі. Ключовими гістологічними особливостями на користь псевдолімфоми є наявність змішаного інфільтрату, що включає гістіоцити, еозинофіли і плазматичні клітинки, неглибока інвазія, відсутність клітинного поліморфізму та вираженого склерозу. Висновки: огляд сучасної літератури та клінічні випадки з власної практики надають змогу припустити, що клінічно подібні поодинокі інфільтративні ураження шкіри можуть бути визначені попереднім дерматоскопічним дослідженням. Ретельний клінічний і дерматоскопічний моніторині надає додаткові переваги для кращого розпізнавання пухлин шкіри, хоча незрозумілі випадки вимагають патоморфологічного дослідження.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"