Установлено закономірності зміни механічних характеристик при розтязі на повітрі сталей різних рівнів міцності у вихідному стані та після тривалої експлуатації на магістральних газогонах. Унаслідок експлуатаційної деградації характеристики пластичності знижуються, а міцності - підвищуються. Причому, чим вищий рівень міцності сталі у вихідному стані, тим слабший ефект деградації її характеристик. Характеристики пластичності сталі Х70 попри найбільшу тривалість експлуатації практично не змінилися, тоді як сталей 17Г1С та Х60 після менш тривалої експлуатації суттєво знизилися. Отримані ефекти зумовлені їх структурними особливостями. Адже і в осьовому, і в діаметральному перерізах труб із цих сталей виявлено чітку текстуру. В осьовому напрямі протяжність практично неперервних рядів зерен перліту сягає 500 мкм, у поперечному 40 мкм. Підвищене травлення міжфазних меж між феритними і перлітніми зернами як уздовж, так і упоперек напряму вальцювання труб пов'язували з пошкодженнями уздовж цих меж. Такі пошкодження служили пастками для водню і перешкоджали його дифузійному перерозподілу у поперечному перерізі труб. Накопичений у них водень сприяв розшаруванням уздовж міжфазних меж і полегшував процес локалізації деформації в найбільш ослаблених перерізах. Ознаки експлуатаційної деградації стилей різного рівня міцності виявили фрактографічно. По-перше, це текстурованість зламів зразків на макрорівні у вигляді розшарувань у напряму вальцювання труб, які зумовлені експлуатаційними пошкодженнями сталей. Припущено, що їх виникнення спричинив водень, абсорбований металом під час тривалої експлуатації й акумульований в дефектах уздовж міжфазних меж. По-друге, в центральній частині зламів, сформованих за нормального відриву, виявлено великі і плоскі лінзоподібні ділянки з дрібними ямками на дні, акумулюючими водень, який полегшував руйнування перетинок між ними. По-трете, в межах конусних частин зламів усіх досліджуваних степей на фоні дрібних параболічних ямок унаслідок зсуву спостерігаються великі плоскі ямки з характерним рельєфом паралельних слідів виходу смуг ковзання на їх поверхню. Припущено, що це є доказом їх існування в перерізі зразків ще перед випробуваннями на розтяг. Перелічені структурні і фрактографічні ознаки деградації властиві всім сталям, особливо чітко вони прослідковувалися для сталі 17Г1С, зміцнення якої внаслідок деградації супроводжувалося більшим зниженням пластичності.

• Кречковська Галина Василівна (технічні науки)
• Цирульник Олександр Тимофійович (технічні науки)
• Студент Олександра Зиновіївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"