Сучасний стан розвитку космічної галузі у передових країнах світу підійшов упритул до створення на Місяці постійної бази. Такий дороговартісний проект має передбачати максимальну економічну віддачу і використання корисного наукового завантаження для широкого кола досліджень у різних галузях науки. До наукових місячних програм мають бути включені питання, які неможливо вирішити наземними методами. Надано історичну довідку про дослідження Місяця, коротку хронологію таких досліджень і перелік задач, які можна розв'язувати на місячній базі. Розглянуто особливості мінералогічного картування поверхневого шару, можливість використання місячної бази для астрономічних спостережень, проекти розташування обсерваторій на поверхні Місяця, об'єкти для спостережень з місячної поверхні, запропоновано методи таких досліджень. Деякі з досліджень можна буде виконувати, використовуючи спеціальну апаратуру, установлену на запропонованій Державним конструкторським бюро "Південне" для розгортання на Місяці промислово-дослідницькій базі. Однією із задач є дослідження лібрації Місяця за спостереженнями добових і річних треків зір шляхом їх порівняння із теоретичними моделями внутрішньої будови нашого супутника. З місячної бази також запропоновано провадити фотометричні, спектральні і спетрополяриметричні дослідження Землі.

• Відьмаченко Анатолій Петрович (1952–) (фізико-математичні науки)
• Казанцева Лілія Вікторівна (фізико-математичні науки)
• Чолій Василь Ярославович (1963–) (фізико-математичні науки)
• Неводовський Петро Вікторович (1952–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"