Чухліб Т. Поширення назви "Україна" в офіційному дискурсі Речі Посполитої як один із наслідків Люблінської унії 1569 р. / Т. Чухліб // Укр. іст. журн.. - 2019. - № 4. - С. 4-23. - Бібліогр.: 23 назв. - укp.Мета дослідження - вивчити складний процес виникнення та еволюції вживання назви "Україна" в офіційному дискурсі Польсько-Литовської держави після укладення Люблінської унії 1569 р. і до 1630-х рр. Методологія дослідження спирається на принципи історії понять, що передбачає використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів дослідження. Завдяки аналізу структури та лексики урядових документів було виявлено використання назви "Україна", а одержані результати узагальнено методом синтезу. Серед спеціальних історичних методів у роботі застосовано проблемно-хронологічний, синхронний та діахронний. На основі широкого кола текстів офіційної документації Речі Посполитої здійснено висвітлення використання урядовими колами та польським нобілітетом назви "Україна" в різних історико-лінгвістичних конструкціях. Висновки: починаючи від ухвал Люблінського сейму 1569 р. ця назва використовувалася королем та його урядниками, а також представниками польського нобілітету насамперед для означення прикордонних ("пограничних") земель Великого князівства Литовського, що відійшли до Корони Польської в 1569 р. Окрім того, назву "Україна" вживали, з одного боку, для маркування історико-етнографічного краю, де проживав "руський народ", а з іншого - для витіснення з тогочасного офіційного мовлення назви "Русь" як "узагальнюючого" терміна для цього краю. У королівській канцелярії та постановах сейму словом "Україна" в одних випадках окреслювали територію Київського і Брацлавського воєводств Корони Польської, а в інших - ще й Руського, Волинського та Подільського Речі Посполитої. Досить часто цією назвою користувалися підпорядковані королівським урядам "старші" (гетьмани) Війська Запорозького. З огляду на це, упродовж останньої третини XVI - 1630-х рр. слово "Україна" поступово перетворювалося на офіційну політичну назву, використовувалося королем, урядовцями, а також представниками нобілітету в політичній риториці та практиці, що й стало одним із важливих наслідків Люблінської унії. Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)47 + Т3(4ПОЛ)42-505,13
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|