Завдання дослідження - аналіз автентичних візуальних джерел, в яких могли бути відображені події Люблінського сейму 1569 р.; визначення того, які саме історичні моменти згаданої події зазнали інтерпретації у творах мистецтва XIX - першої половини XX ст.; аналіз композицій мистецьких творів із метою виявлення того, на які виклики свого часу та як відповідали візуальні образи Люблінської унії. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, системності та неупередженості, а також визначається міждисциплінарним підходом. Основними застосованими методами були ретроспективний, компаративний, іконографічний тощо. Наукова новизна полягає в постановці питання про необхідність дослідження візуальних репрезентацій подій Люблінського сейму 1569 р., здійснених митцями XIX - першої половини XX ст., як на предмет їх імовірної відповідності історичним реаліям XVI ст., достовірності зображення історичних постатей згідно з існуючими іконографічними джерелами, визначення характеру підготовлених творів та можливості їх використання у процесі формування національної свідомості, конструювання історичної пам'яті впродовж XIX - XX ст. Висновки дослідження полягають у наступному: єдиним тогочасним джерелом, яке схематично відображає сеймове засідання XVI ст., є гравюра невідомого майстра під назвою "Коронний сейм часів Сигізмунда II Августа" з книги Я. Гербурта 1570 р.; ця гравюра не може однозначно бути визнана безпосереднім відображенням Люблінського сейму 1569 р.; найвідомішими мистецькими візуалізаціями подій і постатей згаданого сейму є картина М. Баччареллі "Поєднання Польщі з Литвою на Люблінському сеймі" (1785 - 1786 рр.), твір Я. Матейка "Люблінська унія" (1869 р.) та полотно, створене членами Товариства св. Луки, (Люблінська унія - 1939 p.); найгрунтовнішу історично-ідеологічну програму та іконографічну розробку мав твір Я. Матейка, завдяки чому він набув найбільшого історико-пропагандистського значення; найвдаліші композиційні знахідки художників зазнавали подальших інтерпретацій у творах наступників, що сприяло формуванню впізнаваності сюжетів і закарбовуванню їх у пам'яті поколінь поляків; усі згадані вище твори мистецтва в поєднанні з матеріальними пам'ятниками, присвяченими Люблінській унії (обеліск у Любліні 1826 р., курган Люблінської унії у Львові 1876 р.), виконали свою функцію формування національної свідомості та конструювання пам'яті про найважливіші події польської історії; підходи, застосовані художниками, скульпторами та архітекторами, заходи, ідейно й фінансово підтримані певними спільнотами поляків, цілком могли б бути використані в Україні в нинішніх умовах загального низького рівня історичної освіти, полярності політик пам'яті та відсутності національної єдності.

• Ковалевська Ольга Олегівна (1972–) (історичні науки)
• Ковалевська Оксана Петрівна (юридичні науки)
• Ковалевська Олена Сергіївна (1981–) (технічні науки)
• Ковалевська Ольга Серафимівна (медичні науки)
• Ковалевська Олександра Вікторівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"