Розглянуто основні проблеми методології оцінювання якості вимірювань у контексті з упровадженням у метрологічну практику Міжнародного словника метрології VIM 3. Наведено узагальнене означення поняття "якість вимірювання" - це ступінь, до якого сукупність характеристик вимірювання (засобів вимірювань, методу і методики вимірювань, умов вимірювання і стану єдності вимірювань) задовольняє вимоги вимірювальної задачі щодо точності вимірювання, техніки безпеки, екологічних та інших чинників. Розглянуто номенклатуру показників якості вимірювань, яка у сучасній метрології не є остаточно встановленою і постійно змінюється та модернізується. Обгрунтовано доцільність роздільного аналізу показників якості вимірювання як процесу і показників якості результату вимірювання як продукту цього процесу. Здійснено аналіз і систематизацію показників, які, на думку авторів, найповніше характеризують якість вимірювань. Зокрема, це функціональні показники якості та показники ефективності процесу вимірювання та результату вимірювання, які розділено на дві групи. До першої групи зараховано показники, які характеризують якість процесу вимірювання загалом, а саме точність, правильність, прецизійність, повторюваність і відтворюваність вимірювань. До другої групи - показники, які характеризують якість результатів вимірювань, а саме метрологічну простежуваність, метрологічну порівнянність, метрологічну сумісність і достовірність результатів вимірювань. Запропоновано рекомендації щодо методології ефективного оцінювання якості вимірювань як одного із завдань забезпечення єдності вимірювань.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"