Незважаючи на широке використання в біології та медицині методу спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), нині залишаються невирішеними питання, що стосуються фізіологічної інтерпретації частотних діапазонів. Поєднаний запис електрокардіограми та реєстрації амплітуди і частоти зміщення грудної клітки при диханні дали змогу оцінити внесок акту дихання на ВСР в HF-діапазоні і визначити провідну роль механічного скорочення діафрагми в формуванні дихальної аритмії. Експериментально встановлено, що залежно від частоти і сили механічного впливу на аорту тварин можна отримати відповідні піки на спектрограмі. У людей проба з ковтанням при варіюванні її частоти дає можливість отримувати пік у будь-якій ділянці спектрограми. Результати, отримані при скороченні м'язів передньої черевної стінки, свідчать про вплив ритмічного збільшення внутрішньочеревного тиску на формування спектра. Можна припустити, що піки в LF-діапазоні, які не пов'язані з хвилями артеріального тиску, зумовлені механічним впливом на аорту перистальтичних хвиль органів травного тракту. Результати досліджень, проведених при зміні положення тіла в просторі, показали, що гідродинамічні зміни в венозній системі, багато в чому визначають дуже повільно-хвильову компоненту спектра.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"