В структурі гінекологічної захворюваності жінок постменопаузального періоду частота гіперпроліферативної патології ендометрія складає близько 60 - 70 %. Поліпи ендометрія - досить часта гінекологічна патологія для жінок усіх вікових категорій, однак переважна їх більшість діагностується у віці 40 - 60 років. За даними низки досліджень, частота поліпів ендометрія складає 39,2 - 69,3 %, і поліпоз ендометрія займає перше місце в структурі внутрішньоматкової патології в постменопаузі. З огляду на важливу роль запалення в етіології поліпів ендометрія та ризик інфекційних ускладнень в післяопераційному періоді виникає необхідність у комплексному підході до обстеження та лікування даної патології. На сьогоднішній день стандартом діагностики поліпів ендометрія вважається УЗ діагностика та гістероскопія. Однак застосування гістероскопічної методики в пацієнток постменопаузального періоду має низку обмежень, які передусім пов'язані з можливою появою анестезіологічних та хірургічних ускладнень. З віком в організмі жінки відбуваються атрофічні зміни статевої сфери, які часто є причиною формування стенозу та облітерації цервікального каналу, що підвищує ризик травм при його бужуванні і може призвести до формування "хибного" ходу та навіть перфорації матки. Це обумовлює більш складний перебіг післяопераційного періоду, що характеризується больовим синдромом, наявністю субфебрилітету, гематометри тощо. Крім того, з огляду на зростання в постменопаузі частоти екстрагенітальної патології та метаболічного синдрому, під час оперативних втручань та в післяопераційному періоді збільшується ризик тромботичних ускладнень. Представлено обгрунтування доцільності проведення протизапальної терапії в післяопераційному періоді в пацієнток у постменопаузі після гістерорезектоскопічного видалення поліпів. Ризик виникнення ускладнень запального характеру після гістероскопії є досить високим і складає 3 - 10 %. Обгрунтовано доцільність застосування комбінованої схеми лікування поліпів ендометрія в даного контингенту пацієнток з використанням ферментного комплексу Дістрептаза, який дозволяє зменшити вираженість та тривалість больового синдрому, знижує ризик розвитку субфебрилітету та формування гематометри.

• Татарчук Тетяна Феофанівна (медичні науки)
• Косей Наталія Василівна (медичні науки)
• Занько Олена Валентинівна (філологічні науки)
• Занько Олена Василівна (медичні науки)
• Юско Тетяна Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"