Розглянуто вплив передбачуваного внутршньопланетного нерадіогенного джерела енергії космічної (галактичної) природи на процес взаємних зсувів планетних оболонок. Встановлено, що конфігурація конвекції в земних надрах має одночасно три варіанти топології конвективних потоків (однокоміркова, двокоміркова відкритого і закритого типів), одномоментне існування яких обумовлено нерівномірним у просторі і часі нагріванням надр джерелом енергії космічного походження. Переміщення мас у ході конвекції призводять до взаємного похитування оболонок щодо земної осі обертання. Такі коливання властиві як зовнішній кам'яній оболонці, так і внутрішньому ядру планети. Рухи оболонок, ймовірно, гравітаційно синхронізовані, існують певні резонанси у цих рухах. Похитування відбуваються в певному коридорі, який розташовується посередині між антиподально розташованими на екваторі суперплюмами (Африканським і Тихоокеанським). Вісь, навколо якої зміщуються оболонки, приблизно збігається з віссю екваторіального максимального моменту інерції і проходить через суперплюми і відповідні їм позитивні ундуляції геоїда. Її існування зумовлене загальномантійною ізостазією, котра змушує спливати розігріті сегменти кам'яної оболонки, формуючи фігуру Землі і розподіл її обертального моменту.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"