Мета роботи - дослідити стан прищитоподібних залоз у осіб, які зазнали опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, порівняти із загальною популяцією мешканців України. Обстежено 1348 осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, та 655 осіб із загальної популяції мешканців України. Всім пацієнтам було проведено ультразвукове дослідження щитоподібної та прищитоподібних залоз (ПЩЗ). Була відпрацьована методика скринінгового ультразвукового дослідження ПЩЗ, що призвело до підвищення ефективності їх візуалізації. Додатково проведено вибіркове дослідження рівня 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D), паратгормону та іонізованого кальцію у сироватці крові, деяких інших показників. Через 27 - 32 роки після опромінення виявлено високу частоту гіперплазій ПЩЗ у осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС, передусім в евакуйованих з 30-кілометрової зони відчуження (71,4 %; <$E chi sub Ятса sup 2~=~24,1>; p = 0) і мешканців радіоактивно забруднених територій (41,7 %; <$E chi sub Ятса sup 2~=~6,45>; <$E p~symbol Г~0,01>) без первинного гіперпаратиреозу. Встановлено високу поширеність нестачі/дефіциту вітаміну D в усіх групах дослідження: серед осіб із загальної популяції мешканців України - 83,1 %, та дещо кращий статус за вітаміном D в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (78,7 %). Частота гіперпаратиреозу, переважно вторинного (нормокальціємічного), становила 33,8 % серед осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС (<$E p~symbol У~0,3>), і була дещо вищою, ніж в загальній популяції українців (26,1 %), незважаючи на кращу забезпеченість вітаміном D. Висновки: загалом населення України має поширену нестачу/дефіцит вітаміну D (понад 78,7 %), що створює негативну базу для більшого поширення порушень здоров'я, пов'язаних з дисфункціями кальцієво-фосфорного обміну у вигляді гіперплазії ПЩЗ і коморбідних станів з боку опорно-рухового апарату, імунної, серцево-судинної, ендокринної систем. Такі зміни повинні посилюватися при вторинному збільшенні секреції паратгормону (26,1 %). Більша частота нормокальціємічних гіперпаратиреозів (33,8 проти 26,1 %) на тлі кращої забезпеченості вітаміном D серед опромінених осіб, свідчить про існування інших чинників, до яких з найбільшою вірогідністю можна віднести минулий комбінований вплив радіонуклідів аварійного чорнобильського викиду і зовнішнє опромінення ПЩЗ. Це могло б пояснити більшу кількість гіперплазій ПЩЗ та гіперпаратиреозу серед опромінених, але потребує проведення додаткових уточнюючих досліджень, з деталізацією даних за групами постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і обов'язковим виділенням учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС йодного періоду 1986 р. та розширенням кількості обстежених осіб, опромінених внутрішньоутробно.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Камінський Олексій Валентинович (біологічні науки)
• Камінський Олександр Віталійович (технічні науки)
• Камінський Олексій Владиславович (медичні науки)
• Копилова Ольга Володимирівна (економічні науки)
• Афанасьєв Дмитро Євгенович (медичні науки)
• Логановський Костянтин Миколайович (1966–) (медичні науки)
• Муравйова Ірина Миколаївна (біологічні науки)
• Чикалова Ірина Григорівна (біологічні науки)
• Тепла Олена Валеріївна (біологічні науки)
• Плескач Оксана Яківна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"