Мета роботи - експериментальне дослідження особливостей дії препарату бортезоміб у хворих на плазмоклітинну мієлому (ПКМ) залежно від носійства конкретного фенотипу і фармакохімічної характеристики глікопротеїнів системи АВО. Дослідження проведені у 104 хворих на ПКМ, серед них - 49 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 65 пацієнтів групи порівняння. Імуногенетичні критерії позитивної відповіді на лікувальні програми визначали на основі тривалості ремісії, відсутності інфекційних ускладнень і ступеня наявності хронічної ниркової недостатності як ускладнення захворювання. Розглянуто можливість участі глікопротеїнів A і B у формуванні біологічної індивідуальності людини на рівні білок-білкової взаємодії з лікарським протипухлинним препаратом бортезомібом, який широко застосовується в онкологічній практиці, зокрема при лікуванні ПКМ. Доведено, що селективною мішенню для бортезомібу є глікопротеїн B, що уповільнює розпізнавання і взаємодію антигена В з моноклональним анти-В антитілом, при цьому термін аглютинації подовжується на 66 %. Квантово-хімічні розрахунки підтвердили припущення, що реакція утворення комплексу бортезомібу з глікопротеїном В складає підгрунтя формування взаємодії з основною реакцією інгібування протеасоми 26S, що, певною мірою, сприяє уповільненню дії препарату. Для пацієнтів з групами крові O (I) і A (II) рівновага зміщується в бік основної реакції, що зумовлює вищу ефективність препарату. Висновки: оскільки комплексоутворення відбувається переважно в лужному середовищі, пацієнтам з групою крові B (III) та наявною хронічною нирковою недостатністю рекомендовано обмежувати введення препаратів з лужною реакцією щонайменше протягом доби після введення бортезомібу, відповідно до періоду його напіврозпаду в плазмі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мінченко Жанна Миколаївна (медичні науки)
• Кустовська Антоніна Дмитрівна (технічні науки)
• Примаченко Сергій Володимирович (хімічні науки)
• Дмитренко Олександр Олексійович (технічні науки)
• Дмитренко Олена Олександрівна (медичні науки)
• Любарець Тетяна Федорівна (біологічні науки)
• Шляхтиченко Тетяна Юріївна (медичні науки)
• Бебешко Володимир Григорович (1938–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"