Мета роботи - оцінити вплив spes phthisica (туберкульозної ейфорії) на творчий процес польського композитора Фредеріка Шопена. Висока продуктивність роботи композитора під час загострень туберкульозу нерідко наводиться в науковій літературі як важливий доказ позитивного впливу spes phthisica на творчість. Для перевірки цієї гіпотези проведено аналіз хронологічних взаємозв'язків між творчим процесом Шопена (професійний анамнез) і клінічним перебігом туберкульозу легень (анамнез захворювання). Основним матеріалом для дослідження були листи Шопена і праці найавторитетніших біографів композитора. Також проведено пошук джерел в електронних базах даних Scopus, Web of Science, Medline, PubMed, електронних сховищах і архівах (без обмежень у часі). Встановлено, що взимку 1838 - 1839 рр. під час відпочинку на Майорці Шопен переніс тяжке загострення хронічного туберкульозу легень, яке супроводжувалося легеневою кровотечею, вираженою інтоксикацією та яскравими ознаками патологічної ейфорії (spes phthisica). Восени 1839 р. композитор опублікував велику кількість нових музичних творів: Op. 35 - 41 (соната в трьох частинах, фантазія-експромт, два ноктюрни, балада, скерцо в трьох частинах, два полонези, чотири мазурки). Тривалий час багато дослідників таку високу видавничу активність композитора пояснювали стимулювальним впливом spes phthisica. Аналіз творчого процесу композитора взимку 1838 - 1839 рр. показав, що за цей період він створив лише два невеликих музичних творів мазурку E-minor Op. 41 і прелюдію № 15 ("Raindrop" prelude) Op. 28. Вивчення обставин створення цих творів виявило, що вони були написані Шопеном не внаслідок spes phthisica, а всупереч їй. Всі інші твори були створені набагато раніше, причому саме в період ремісії туберкульозу. Це виключає можливість стимулювального впливу spes phthisica на творчий процес композитора.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"