Зосереджено увагу на феномені чеського пуризму як одного з найбільш потужних процесів європейського мовного розвитку на тлі активізації пуризму в українському культуромовному суспільстві новітньої доби. Пуризм розглянуто як конститутивний складник відчуття мови європейських народів, як шлях до відродження літературної мови за небезпеки її руйнування з боку іншої мови, що набула домінувального характеру, як явище складне і суперечливе у багатомірності його позитивних та негативних впливів на поступальний розвиток мови. У зіставному контексті проаналізовано розвиток пуризму в чеській та українській лінгвоспільнотах з погляду його стимулів, вихідних констант, характеру перебігу, векторів і результатів. Підсумовано, що глибокий і неупереджений аналіз чеського пуризму, його надбань і прорахунків може стати надзвичайно корисним сучасним українцям на шляху до їхньої національно-мовної самоідентифікації.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"