Зернові бобові культури, зокрема і горох посівний (Pisum sativum L.) поєднують два найважливіших фізіологічних процеси - фотосинтез та симбіотичну азотфіксацію. Завдяки цьому вони не лише забезпечують власні потреби в азоті, а й підвищують родючість грунтів та поліпшують екологічний стан агрофітоценозів. Ці культури мають унікальний хімічний склад, поєднуючи високий вміст білка з підвищеними кількостями жирів та вуглеводів. Завдяки своїм особливостям вони посідають чільне місце серед культур світового землеробства. Тому актуальним є розроблення технологічних заходів управління процесами формування продуктивного потенціалу гороху посівного. Мета дослідження - з'ясувати вплив інокуляції насіння мікробіологічним препаратом, різних рівнів застосування мінеральних добрив на формування фотосинтетично активної поверхні, її продуктивність та урожайність зерна гороху. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що оптимізація живлення рослин за рахунок різних рівнів мінерального добрива, а також біологічного азоту за умови проведення інокуляції насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяли покращенню умов формування асиміляційного апарату, зокрема збільшення площі листкової поверхні посівів на 0,4 - 2,6 тис. м<^>2 /га або 1,5 - 8,4 %. Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу в середньому за період вегетації гороху на різних фонах внесення мінеральних добрив змінювалася від 4,07 до 6,76 г/м<^>2 добу, збільшуючись по мірі покращання забезпеченості рослин елементами мінерального живлення. Це також сприяло подовженню тривалості періоду перебування листкової поверхні у фотосинтетично активному стані, про рівень якої свідчить збільшення значень фотосинтетичного потенціалу від 1,03 до 1,41 тис. м<^>2 /га. Визначено, що урожайність зерна гороху від застосування мінеральних добрив збільшилася на 0,23 - 0,51 т/га або 7,9 - 17,6 %, інокуляції насіння - на 0,15 т/га або 5,2 %, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення - на 0,29 - 0,62 т/га або 9,5 - 20,3 %. У досліді також відмічено підвищення урожайності культури за умови перенесення частини азоту із основного внесення в підживлення як на фоні із допосівним оброблянням насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін, так і без нього.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Єремко Людмила Сергіївна (сільськогосподарські науки)
• Гангур Володимир Васильович (сільськогосподарські науки)
• Сокирко Дмитро Петрович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"