Єремко Л. С. Мінеральне живлення як фактор підвищення фотосинтетичної продуктивності й урожайності посівів гороху / Л. С. Єремко, В. В. Гангур, О. О. Киричок, Д. П. Сокирко // Вісн. Полтав. держ. аграр. акад.. - 2019. - № 3. - С. 50-56. - Бібліогр.: 20 назв. - укp.Зернові бобові культури, зокрема і горох посівний (Pisum sativum L.) поєднують два найважливіших фізіологічних процеси - фотосинтез та симбіотичну азотфіксацію. Завдяки цьому вони не лише забезпечують власні потреби в азоті, а й підвищують родючість грунтів та поліпшують екологічний стан агрофітоценозів. Ці культури мають унікальний хімічний склад, поєднуючи високий вміст білка з підвищеними кількостями жирів та вуглеводів. Завдяки своїм особливостям вони посідають чільне місце серед культур світового землеробства. Тому актуальним є розроблення технологічних заходів управління процесами формування продуктивного потенціалу гороху посівного. Мета дослідження - з'ясувати вплив інокуляції насіння мікробіологічним препаратом, різних рівнів застосування мінеральних добрив на формування фотосинтетично активної поверхні, її продуктивність та урожайність зерна гороху. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що оптимізація живлення рослин за рахунок різних рівнів мінерального добрива, а також біологічного азоту за умови проведення інокуляції насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяли покращенню умов формування асиміляційного апарату, зокрема збільшення площі листкової поверхні посівів на 0,4 - 2,6 тис. м<^>2 /га або 1,5 - 8,4 %. Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу в середньому за період вегетації гороху на різних фонах внесення мінеральних добрив змінювалася від 4,07 до 6,76 г/м<^>2 добу, збільшуючись по мірі покращання забезпеченості рослин елементами мінерального живлення. Це також сприяло подовженню тривалості періоду перебування листкової поверхні у фотосинтетично активному стані, про рівень якої свідчить збільшення значень фотосинтетичного потенціалу від 1,03 до 1,41 тис. м<^>2 /га. Визначено, що урожайність зерна гороху від застосування мінеральних добрив збільшилася на 0,23 - 0,51 т/га або 7,9 - 17,6 %, інокуляції насіння - на 0,15 т/га або 5,2 %, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення - на 0,29 - 0,62 т/га або 9,5 - 20,3 %. У досліді також відмічено підвищення урожайності культури за умови перенесення частини азоту із основного внесення в підживлення як на фоні із допосівним оброблянням насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін, так і без нього. Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-272.53
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|