Мета роботи - проаналізувати та порівняти результати лікування кавернозних гемангіом у дітей шляхом використання кріотерапії та нової двофазної термодеструкції. У дослідження було включено 138 пацієнтів віком від 1 місяця до 3-х років, пролікованих у 2011 - 2018 роках. Хворих чоловічої статі було 53 (38,4 %), жіночої - 85 (61,6 %). Гемангіоми голови та шиї були у 45 (32,6 %), на спині - у 18 (13,0 %), на передній поверхні грудної і черевної порожнини - у 28 (20,3 %), сідницях та промежині - у 14 (10,1 %), верхніх та нижніх кінцівках - у 33 (24,0 %) дітей. Подальшими дослідженнями встановлені розміри гемангіом: до 3 см - у 27 (19,6 %), від 3 до 5 см - у 62 (44,9 %), від 5 до 10 см - у 31 (22,5 %), від 10 до 15 см - у 18 (13,0 %) дітей. Одну гемангіому мали 52 (37,7 %), дві - 35 (25,4 %), три - 28 (20,3 %), чотири і більше - 23 (16,6 %) хворих. Усім хворим проведено повне обстеження, що включало загальний аналіз крові та сечі, електрокардіографію, консультацію педіатра, кардіолога, невролога та ортопеда. Додаткова хорда у порожнині лівого шлуночка встановлена у 27 (19,6 %), дисплазія кульшових суглобів - у 18 (13,0 %), грижі передньої черевної стінки - у 22 (15,9 %) дітей. У всіх 100 % пацієнтів проведено ультразвукове дослідження (УЗД) гемангіом у режимі сірої шкали, а також у режимі дуплексного картування (ДК). За даними УЗД та ДК встановлено, що всі гемангіоми мали більше п'яти живлячих судин, які були пов'язані між собою анастомозами. Хворі були розподілені на дві групи з метою порівняння ефективності запропонованих схем лікування. У першу групу було включено 87 (63,1 %) пацієнтів, у яких основним методом лікування була кріотерапія (t = -196<$E symbol Р>С). У другу групу включено 51 (36,9 %) хворого, якого лікували методом двофазної термодеструкції (t до -196<$E symbol Р>С протягом 60 секунд, а в подальшому t = +45<$E symbol Р>С 2 - 3 хвилини). При використанні монофазної термодеструкції холодом термін лікування становив до 14 +- 0,9 дня, з встановленим рецидивом у 14 (16,0 %) пацієнтів. При використанні двофазної безперервної термодеструкції термін лікування склав до 11 +- 0,25 дня, рецидивів не було. Висновки: метод двофазної безперервної термодеструкції є безпечним при лікуванні кавернозних гемангіом та може використовуватися в амбулаторних умовах. Метод є економічно обгрунтованим та має кращі результати лікування: відсутність косметичних дефектів, келоїдніх рубців за рахунок повного руйнування тканин гемангіоми та заміщення еластичною сполучною тканиною. Вибір методу лікування кавернозних гемангіом повинен грунтуватися на даних комплексного обстеження, роботі з батьками, а також прогнозі щодо якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після лікування.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Боднар Борис Миколайович (медичні науки)
• Боднар Олег Борисович (медичні науки)
• Боднар Ольга Богданівна (філологічні науки)
• Боднар Ольга Борисівна (юридичні науки)
• Рибальченко Сергій Вікторович (медичні науки)
• Боднар Ганна Борисівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"