Захворюваність і поширеність цукрового діабету (ЦД) в Україні та світі протягом останніх 10 років зберігає стійку тенденцію до збільшення. Кількість дорослих із вказаним станом зросла зі 108 млн у 1980 р. до 422 млн у 2014 р. Прогнозується, що до 2030 року ЦД стане сьомою провідною причиною смерті серед населення світу. Ожиріння є основним незалежним фактором ризику розвитку ЦД 2 типу - більше ніж у 90 % хворих реєстровано надмірну масу тіла або ожиріння різного ступеня. Нормалізація маси тіла та фармакологічна корекція гіперглікемії забезпечують задовільну компенсацію ЦД 2 типу, однак, відсоток часткової або повної тривалої ремісії зазначеного захворювання (більше 7 років) за модифікації способу життя та медикаментозного лікування дуже низький (0,007 - 1,47 %). На сьогодні акумульовано значну доказову базу стосовно ефективності баріатричних хірургічних втручань як у довгостроковій стабілізації глікемії, так і в корекції патологічних змін за метаболічного синдрому в цілому. Мета роботи - аналіз та узагальнення літературних даних щодо можливості досягнення тривалої ремісії ЦД 2 типу у разі застосування баріатричних операцій. Проведено аналіз баз даних Medline, PubMed та Cochrane database. Відсоток ремісії ЦД 2 типу після баріатричних операцій становить від 76,8 до 92 %. Потенційними механізмами, що нормалізують гомеостаз глюкози після вказаних втручань, є зміна кишкового мікробіому через транслокацію мікрофлори за шунтуючих операцій, підвищення продукції жовчних кислот та фактора росту фібробластів 19 (FGF19), нормалізація нейрогуморальної регуляції функції травного тракту (рівні греліну та GLP-1), зниження синтезу тригліцеридів, репрограмування процесу кишкової абсорбції глюкози тощо. Окрім нормалізації рівня глікемії, баріатричні операції сприяють покращанню функції нирок за діабетичної гломерулопатії, зниженню ризику мікро- та макросудинних ускладнень. Субаналіз дослідження STAMPEDE показав, що баріатричні втручання зменшують ступінь пошкодження підшлункової залози, знижують рівні HbA1C, підвищують чутливість тканин до інсуліну та покращують роботу бета-клітин. З 134 пацієнтів, яких спостерігали протягом 5 років, середній показник HbA1C на початку дослідження становив <$E9,2~symbol С~1,5~%>, рівень HbA1C

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лисенко Валентина Миколаївна (біологічні науки)
• Лисенко Віктор Миколайович (медичні науки)
• Лисенко Володимир Миколайович (педагогічні науки)
• Лисенко Володимир Миколайович (педагогічні науки)
• Лисенко Валерій Миколайович (фізико-математичні науки)
• Крестянов Микола Юхимович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"